22 листопада чернігівка 45-річна Тамара Євсеєнко зарізала чоловіка 31-річного Романа Ніколаєва. Першого Олександра теж убила, другий Сергій упав із п'ятого поверху.
— Після Сергія мене називають чорною вдовою. Але я не обіжаюсь, — каже Тамара Євсеєнко. Зустрічає у кімнаті сімейного гуртожитку чернігівського заводу автомобільних запчастин. На період слідства суд залишив її під домашнім арештом.
З першим чоловіком — військовим Олександром познайомилася в 17 років. Тоді жила у Киргизії, де служив батько-військовий. Чернігівець Олександр теж проходив там службу.
— Саша був музикант, віртуоз. Грав на гітарі, заклавши руки за спину, — згадує Тамара Арнольдівна. — Папа зняв нам будинок, щоб ми жили. Але після служби Саша захотів вернутися додому. 1987-го переїхали в Чернігів. Свекруха мене незлюбила, то ми жили по квартирах. Народилися Саша, Толік і Люся. Зараз вони дорослі, в Люсі вже своя дитина є. Зі мною не спілкуються. Для них я — вбивця батька.
Тамара Арнольдівна показує фотографії дітей у рамочці, протирає пил.
— Я устроїлась на ЗАЗ буфетчицею, получила цю кімнату. Переїхали сюди з трьома дітьми, — показує приміщення площею 17 кв. м. Воно на п'ятому поверсі гуртожитку. — Але життя не клеїлось. Саші здавалось, що зраджую йому. Почались випивки, сварки, рукоприкладство.
Перед Великоднем 1999 року жінка зарізала чоловіка.
— Це сталось отут, біля порогу, — додає. — Саша бив мене. Сусіди чули крики, але не вмішувались. Я схопила ножа і порнула його. Попала в серце. Викликала "швидку", міліцію, сама простягла руки в наручники. Дали мені дев'ять з половиною років. Дітей забрала свекруха. Люсі тоді 6 років ще не виповнилось.
Покарання жінка відбувала у харківській виправній колонії. Працювала швачкою.
— Відсиділа від дзвінка до дзвінка, — згадує. — 2009-го вернулась додому, влаштувалась швачкою на фірму. Пропрацювала півроку і пішла, бо зір нікудишній. Перебивалась по халтурках. Два роки прожили з Сергієм (Сергій Пацюк — співмешканець Тамари. — "ГПУ"). Одного разу перелазив до мене через балкон і зірвався. Тоді всі говорили, що це я помогла. Мене не посадили, бо мала алібі. Після цього два роки була сама.
Торік Тамара почала жити з Романом Ніколаєвим. Він із батьком мешкав на поверх нижче.
— У Роми були цивільна жінка і дочка. Зараз малій 8 років. Він працював поваром у "Союзі" (мережа супермаркетів у Чернігові. — "ГПУ"), суші крутив. Любив випити. Кілька разів кодувався, зривався. Ось який був красивий, — Тамара Арнольдівна показує фото Романа. — Він мене любив, і я — його. Поки не почав бити, як Саша.
Говорить, що чоловіки били її через ревнощі.
— Пішла робить кондуктором у тролейбусне депо, — продовжує Тамара Арнольдівна. — Рома не пустив: "Там одні мужики, будеш бл… дувать". Хотіла влаштуваться на ринок продавщицею — не іди, там одні грузіни і армяни, будуть тебе тр… хать. Сиділа без роботи. То в якоїсь баби приберу, то комусь щось побілю. Ці ревнощі дратували. Раз зірвалась на Ромі: "Ти мене доведеш. Або тебе через мене вб'ють, або я тебе". А він: "Краще я здохну, але тебе не віддам нікому". Так і жили. Рома мене бив.
— Скільки він сестру голу за труси коридором тягав, лупив. Влітку Рома так дав, що аж у гіпсі ходила, — розповідає Олександр, брат Тамари. Періодично провідує сестру. — Я приїхав, обличчя в неї — суцільна гематома. Що трапилося? — Впала зі сходів. — Мене не проведеш, дав Ромі в челюсть. Так сестра ще й зробила мене винуватим: не лізь у наше життя.
21 листопада Олександр гостював у сестри. З нею, Романом і кількома друзями святкували Михайла. Ночував у друзів.
— Вранці Рома почав чіплятися, — розповідає Тамара. — Питаю: може, їсти хочеш? Пішла щось зготувати, стою, хліб ріжу. Він підходить і як дасть у челюсть, потім — у носа. Як стояла, так і махнула ножем. Потрапила в правий бік грудей. Рома успокоївся, пішов ліг. Мене всю почало колотить. Пішла до подруги Наташки, все розказала. Вона назвала мене чокнутою. Десь у пів восьмого ранку повернулась додому. Рома лежав на підлозі в калюжі крові. В цей час і Саша зайшов. Викликав міліцію.
Тіло повезли в морг, Тамару Євсеєнко — на експертизу. В її крові виявили 3,2 проміле алкоголю. Спочатку міліціонери думали, що Романа вбив шваґер. Потім з'ясували, що Олександр непричетний. Затримали Тамару.
— Сашу не шкода, а от Рому — жалко, — відповідає Тамара Євсеєнко на запитання, чи кається у скоєному.
6 
35413
Коментарі