— Для хворих діток з подругою вирішили провести урок малювання. Того дня йшов дощ. У приміщенні сиро й холодно. Малеча тулилася біля обігрівача в одній із кімнат. Усі тепло вдягнені. На другому поверсі стояли калюжі, зі стелі капало. На підлозі — відра, тазики повні води. Стіни вкрили пліснява й грибок. Страшне видовище, — волонтер 44-річна Анна Сомова із Запоріжжя розповідає про обласний дитячий протитуберкульозний санаторій.
Заклад не ремонтували три роки.
— Санаторій фінансується з обласного бюджету. Коштів на ремонт не отримували з 2013 року. Лише нещодавно виділили гроші для заміни шиферу на даху. Сильно протікав над адміністративними кабінетами. Ремонт триває третій тиждень. Заодно міняємо електропроводку. Дітей туди не пускаємо. Перевели на перший поверх, — каже директор санаторію Олена Дем'яненко. — Тут лікуються пацієнти з хворобами кісток і туберкульозом. Зараз у нас 20 діток від 3 до 15 років. Курс триває від 3 до 6 місяців.
— Лікуватися в таких умовах немає сенсу. Хворим на туберкульоз потрібен сухий клімат, тепло. У вогкому, холодному приміщенні хвороба загостриться, можливий рецидив, — говорить лікар із гігієни праці 40-річна Світлана Колодійчук.
Коментарі