— Хвалити Бога, Колька вмер. Всі люди перехрестилися, теперо живуть спокойно. А то 40 років боялися вийти вечером на двір. Скільки людям робив збитків. Колов корів, коней, бичків. Всігда носив заточку в чоботях. Кого хоч розпитайте, ніхто за Кольку доброго слова не скаже, — 81-річна Надія Шевчук із села Матяшівка Літинського району на Вінниччині згадує сусіда 85-річного Миколу Ковальчука. 4 вересня його вбив брат 72-річний Петро.
Микола й Петро Ковальчуки жили по-сусідству на вул. Партизанській. Ворогували 40 років, відколи помер батько. Старший ображався, що дісталася менша спадщина.
— Як батько помер, Коля й до мене став чіплятися, — згадує 76-річна Ніна Поліщук, сестра Ковальчуків. — Корову вбив. Ранком до хліва, а вона копита протягнула. На хребті — довгі чорні полоси від току. Так само хотів убити Петіну корову, але він зловив Миколу.
Вул. Патризанською іде сусід Ковальчуків 57-річний Анатолій Бондаренко.
— Скільки помню, вони не родичалися. А це неділі дві тому Петін кінь пасся за городами. Мій малий біжить з лісу: папа, там Колюня заколов Петрового коня. Не кричи, кажу, бо й нас заколе. Дивлюся: кінь смикається, ірже. Біля озера здох. Так само Коля підколов коня Сашкові Гузію. Він ходив у міліцію. Сказали: нема свідків — нема справи. Не звертали на Колю уваги, бо він старий. Смерть по його п'ятах ходила, бо всілякі пакості робив. Петро має коня, корову, свиней, курей. Місяць тому в нас газ відключали. Петро захотів розпалити котла, щоб їсти наварити. Колов тріски на розпалку, попав на липову ломачку, збиту цвяшками. Він до неї, а в середині — патрон. Микола запхнув, хтів, щоб котел зірвався. Знав, що Петя розпалить його, бо газу тиждень не було.
4 вересня брати вкотре сварилися. Микола звинуватив Петра у крадіжці курки, поліз битися з молотком. Молодший вихопив його, вдарив старшого. Той помер.
Правоохоронці затримали Петра Ковальчука. Він визнає провину, вироку суду чекає під арештом. Односельці зібрали на його підтримку підписи і гроші, найняли адвоката.
— Буде сходка села. Ми всі готові свідчити за Петра. Сядемо на машини й автобуси, поїдемо в суд. Не дамо посадити людину ні за що, — говорить сусід братів 87-річний Віктор Рудячук. — Микола такий з пуп'янка був. Якщо він у лісі, то туди більш ніхто не йде. Бояться. Що це за жизнь — кажен ранок вставати і брати клямку резиновою рукавицею, бо Микола може електрику підключити.
У Миколи Ковальчука залишилася дружина Марія. Донька Таміла з родиною живе у Вінниці, Галина — в сусідньому райцентрі Калинівка.
— Ми все зробимо, щоб дядько сів, — каже 55-річна Таміла Коновалова. — Він же молодший, розумніший. Міг забрати молотка, вигнати батька з двору. А він повалив його, вісім разів ударив по голові. Зараз всі тільки на батька наговорюють. Ніхто не каже, що дядько підкидав нам у хлів подушені кури, яйця в город.
З хати виходить вдова Марія Ковальчук. За нею — онука Ірина.
— У нас село маленьке, не всі живуть мирно. Але дєд про свої проблеми мовчав, а Петро тріпався по селі. Люди плетуть без кінця. Кажуть, дєд забив корову, бичка. А де ж свідки? — говорить жінка. — Дєд просто був жорсткий, говорив правду в очі.
За навмисне убивство Петрові Ковальчуку загрожує 15 років в'язниці. Міліціонери не розглядають версію самооборони.
— Чоловіка судитимуть, бо закон ніхто не відміняв, — каже заступник начальника райвідділу міліції Олег Головащенко.
Коментарі