23 червня в місті Судова Вишня Мостиського району на Львівщині поховали 23-річного Павла Перцака. На своїх заручинах він отруївся домашнім паштетом. До медиків звернувся запізно, на п'ятий день. Наречена 18-річна Світлана Сеймівська, її мати й рідна сестра — в лікарні у тяжкому стані. У паштеті виявили ботулін. Він спричиняє гостре токсико-інфекційне захворювання (вплив цього токсину на людський організм у 375 тис. разів сильніший за отруту гримучої змії. Найчастіше утворюється в консервах. — "ГПУ"). В Україні з липня 2014-го нема сироватки проти ботулізму.
— Пашка за кілька хат від мене живе. Разом зі школи після дев'ятого класу пішли. Почали роботу шукати. У нього є ще дві сестри і двоє братів, мусив змалечку працювати. Ми з ним були підсобниками. Майстри ремонт роблять — нас кличуть, — розповідає 24-річний Павло Крутий. — Недавно Пашка зі своєю дівчиною познайомив. Вони кілька місяців зустрічалися, полюбили одне одного.
15 червня в Павла і Світлани були заручини. Мати нареченої 58-річна Стефанія Сеймівська, сестра 26-річна Катерина з чоловіком Михайлом і трьома дітьми зібрались у родичів дівчини в райцентрі Новояворівськ. Серед наїдків були бутерброди з печінково-м'ясним паштетом.
— Мали обговорити деталі весілля. На осінь збиралися відгуляти, — говорить 50-річна Степанія Василівна із села Вовча Гора. Там живе Катерина з родиною. — У цій сім'ї ніхто роботи не має, в людей підробляють: картоплю посадять, траву скосять. Той паштет їм у селі дали за роботу. Михайло в порядної сім'ї працював, у них паштет зіпсутий не міг бути. Там у хаті чисто, люди дбайливі.
Через кілька годин після заручин людей почало нудити, боліла голова.
— Думала, трохи покруте в животі та й мине. Випила марганцовки (розчином викликають блювоту для очищення шлунка. — "ГПУ"), але вирвати не змогла, — говорить Стефанія Сеймівська. — Зранку з молодшою дочкою поїхали до Катерини в село. Їй теж було дуже зле, так усі й мучились. За день-два стали задихатися, зір погіршувався. Визвали "скору". Наш майбутній зять не одразу відчув, що йому недобре. В п'ятницю нас із Новояворівської лікарні до Львова перевезли. В неділю Павло помер. Свєта дуже тяжка в реанімації.
Експерти досліджують продукти зі столу.
— Люди не пам'ятають, чи була піддута кришка на банці з тим паштетом. Могли й не відчути, що продукт зіпсований. Паличка ботулізму не міняє смак страви. Уражений продукт можуть їсти десятеро, а захворіють п'ятеро, — говорить 36-річний Ігор Берник, заступник головного лікаря Львівської обласної інфекційної лікарні. — Двох пацієнток у важкому стані вже перевели в палату, ще одна — в реанімації. Павло Перцак мав порушення зору, ковтання, дихання. До медиків звернувся на п'яту добу після отруєння, токсин сильно вразив організм.
Закупити сироватку проти ботулізму неможливо, її вилучили з переліку медичних препаратів, за які платить держава.
"Сыворотки для лечения ботулизма нет потому, что вполне конкретные негодяи в Киеве решают, какие лекарства надо перерегистрировать, а какие не надо, у кого лекарства покупать можно, а у кого нельзя. И убивают своими решениями людей, — пише у соцмережі лікар Євгеній Комаровський. — А что делать на местах? Главврач областной больницы бежит с криком в облздрав и орет: сыворотку дайте! А начальник облздрава бежит к губернатору — помоги, Михалыч (Львович, Миронович — неважно). А губернатор снимает корону и звонит: Степаныч, такое дело, люди у меня мрут. Подбрось сыворотки — наши на таможне заберут. Не станешь ты главврачом, если будешь тревожить облздрав. Не возглавишь ты облздрав, если будешь беспокоить губернатора. Стал губернатором — будь острожен! За переговоры с врагом можно короной поплатиться. Умер? Так нечего было жрать что попало".
13 випадків ботулізму зафіксували в Україні з початку року. В березні троє людей захворіли в Івано-Франківську, стільки ж — у Дніпропетровську, четверо в Києві. Їх урятували. Двоє померли в Запоріжжі і одна людина у Львові.
23 червня Міністерство охорони здоров'я України домовилось із польським виробником про ввезення необхідної кількості доз протиботулінічної сироватки. Доставити мають протягом двох тижнів.
Коментарі
1