Син біженки з Донбасу Лідії Чумак 8-річний Назар і місцевий Петро Підгірний, 8 років, побилися 20 серпня біля будинку на вул. Іскрівській, 4 у Києві. Перший ходив із шарфом і з російським прапором у дворі.
— Ми гуляли з друзями біля будинку. Назар не раз мене бив і наших дівчаток. Казав, що я придурок. Матюкався сильно, — тре лоба засмаглий Петро в червоній кофтині й чорних шортах. Зустрічаємось у нього вдома. — А це став кричати: "Россия победит. Слава России, слава сепаратистам. Вы, украинцы, все умрете". Сказав йому "їжжай у свою Росію". Він мене пхнув. Я не витримав і дав кулаком у носа. Розвернувся й пішов додому. А Назар заверещав.
Коли Петро зайшов у квартиру, подзвонили в домофон.
— Почув слово "свои" і відчинив. Подумав, це мама моя зла прийшла, — Петро мне руки. — Відкрив перші двері, тоді чуток другі. Мама Назара з грудною дитиною почала ломитися. Верещала на весь під'їзд, що я зобов'язаний піти й вимити весь під'їзд від крові. Я закрився. Потім попросився до сусідів.
Через 2 год., о 19.30, мати Петра 41-річна Оксана Руженкова прийшла з роботи.
— Побачила мобілку сина на столі. Тут зателефонували в домофон. Спокійно відкрила, навіть не запитавши хто. У дверях стоїть жінка з немовлям і хлопчик Назар, якого я бачила раніше в дворі. Вона одразу закричала "Это же надо, чтобы перестарки рожали таких ублюдков", — розповідає Оксана, невисока чорнява жінка. Працює головним редактором журналу "Плантатор". — Я не злякалася й кажу: пардон, с кем имею честь? Тут під ноги вискочив мій невеликий собака породи такса. Вона б'є його з ноги і кричить: "Убери собаку, а то мой сын из-за него останется калекой и заикой". А тоді додає: "Я твоего сына прибью, руки-ноги поламаю. До школы он не доживет". Посходились сусіди і порадили їй вийти. Вона кричить мені, що затравить соціальними службами: "Я сгною тебя вместе с сыном в тюрьме. Ты увидишь, что могут делать люди оттуда". Я так і не зрозуміла звідки, бо не знала тоді її.
Лідія Чумак живе в цьому будинку через два під'їзди на третьому поверсі. З Петром Оксана пішла до неї.
— Позвала її. Вона вискочила, здійнявся крик і ґвалт. У мене полетів чайник із кип'ятком. Я не второпала навіть, як усе сталося, — каже здивовано Оксана. — Вона на дві голови від мене вища, така струнка баришня. Обома руками пнула в груди. Я впала і головою вдарилась об асфальт. Коли лежала, била мене ногами. Тоді зібрала свій чайник і його запчасті й полетіла додому. В мене лікті обідрані, коліна, є гематоми на стегні, всередині в животі та грудях все болить. Маю струс мозку. Мене хотіли госпіталізувати, та я відмовилась, бо ніде було Пєтю лишити.
— Лідія тут десь чотири місяці винаймає квартиру. Живе з чоловіком, сином і немовлям, яке нещодавно народила. З такими людьми я не спілкуюсь. Вона вульгарна, з наколками. Ходить у коротких шортах. Люди з першого поверху їхнього під'їзду написали на них заяву в міліцію, — розповідає сусідка 42-річна Наталія Кедрус.
Лідія Чумак спілкуватися відмовилась. Оксана Руженкова написала на неї заяву в міліцію. Біженка поскаржилась у службу соціального захисту.
8 
35413
Коментарі