Черкащанка 42-річна Владислава Сердюк кілька днів ночувала на пакунках перед ворітьми двору, а її сини 20-річний Володимир і 9-річний Антон — у сусідів. Її вигнав колишній чоловік 42-річний Микола.
— Мусила жити під забором, бо Коля на поріг не пускав. Іншої хати в мене нема, квартиру найняти не було за що. І звідти мусили тікати, бо свекруха викликала психіатрічку. Зараз по сусідам ходимо, — каже Владислава Сердюк. Судиться з колишнім чоловіком за хату.
— Ми поженилися в 1992 році, — згадує Владислава Володимирівна. — Одразу поселились у врем'янці біля хати. Сам будинок був поділений на дві половини. В одній жила Коліна баба, в другій — самотня жіночка. Як баба вмерла, хата перейшла у спадщину свекрусі і її брату. Ми заплатити Коліному дядьку півтори тисячі доларів, щоб не претендував на спадщину, і переїхали в хату. Записали її на свекруху. Потім померла й та жіночка, викупили другу половину. Теж на свекруху записали. Я була проти, але не хотіла сваритися.
У шлюбі подружжя прожило до 2009 року.
— Жили, як усі люди. Часом сварилися, не без того, — згадує жінка. — Був період, коли Коля запив, ударив мене. Потім Коля перестав пити й курити, почав бізнес. У 2009 році ми фіктивно розлучилися. Так треба було для бізнесу. Але жили, як і раніше.
Каже, що посварилася з чоловіком у грудні 2011-го.
— Якраз з Італії приїхала моя мама, три роки її не бачила. До мене приїхав брат з невісткою. Хотіли зустріти Новий рік всією родиною, але Коля не пустив їх на поріг. Мусила зняти їм квартиру на місяць, сама весь час була з ними. Повернулася — хата зачинена, замки поміняні. Коля сказав, що нам треба пожити окремо, обіцяв оплатити мені квартиру. Потім нишком через суд виписав мене — й усе. Привів молоду жінку на мої меблі, мій посуд, навіть дитячі іграшки. Коли хотіла судитися — пригрозив забрати дітей. І що я можу відсудити, коли все записано на свекруху?
Владислава Сердюк працює страховим агентом. Діти живуть із нею.
42-річний Микола Сердюк працює заступником директора магазину. Позаторік одружився вдруге, три місяці тому народилася донька. На місці тимчасової споруди звів будинок.
— Наше розлучення було не фіктивне, — каже чоловік. — На той час ми вже не жили як сім'я. З нею невозможно жити. Просто чекав, коли діти підростуть. Ми розлучилися, я поміг Владі забрати її речі. Але вона почала судитися, щоб скасувати розлучення. Пропонував, щоб діти жили зі мною. Не хоче. І про яку хату може йти мова, коли вона належить моїй матері? Влада не може заспокоїтися. Викликала "Правий сектор", автомайдан, самооборону, люстраційний комітет. Написала 70 заяв участковому, ще писала у прокуратуру, СБУ, міліцію. Її тут не було стільки років, а тепер явилась і на щось претендує. Вона — підприємець, має бізнес. Хай купить собі квартиру. Так вона ж вривається у мою сім'ю, проклинає, погрожує. Після її візитів матері "швидку" викликаю.
2 
35413
Коментарі