— Дев'ять років світу не бачу. Замість того, щоб око рятувати, все по судах ходжу, правду шукаю. Уже кажу: нехай би сусідка мене вбила. Діти оплакали б, поховали й помаленьку забули. А так я мучуся і вони коло мене, — 58-річна Марія Дідин із села Воля-Задеревецька Стрийського району на Львівщині виходить у коридор. Правицею тримається за стіну. У вітальню проводжає чоловік 60-річний Дмитро Михайлович. Сідаємо на диван.
Із 2006-го Дідини судяться з сусідкою Ярославою Коник, 50 років. Та кислотою з аміаком випалила очі Марії Іллівні. Жінка втратила зір.
2009-го Стрийський райсуд позбавив Ярославу Коник волі на п'ять років, зобов'язав сплатити потерпілій 100 тис. грн. Вона відсиділа 10 місяців і вийшла на волю. Оскаржила вирок в апеляційному суді, й справу відправили на дорозслідування. Кілька місяців тому її знову закрили в СІЗО, бо Дідини подали до суду. Вимагають, щоб Ярославу Коник позбавили волі на сім років і виплатила 150 тис. грн морального відшкодування. 17 березня в Апеляційному суді Львівської області відбудеться чергове слухання у цій справі.
— Я викопувала на городі георгіни, — Марія Дідин пригадує 18 жовтня 2006 року, коли осліпла. — Думаю: треба корову подоїти. Йду до стайні, а сусідка зі щехетою літає за моєю куркою та проклинає. Кажу: куди ти її гониш? А вона: забери свою курку. Зайшла на її подвір'я. Вона вийшла з півлітровою банкою. Там рідина, на вигляд як гноївка. Перед тим погрожувала, що на мене виллє лайно. Я тримала палку. Досі каюся, чому нею не вдарила по тій банці. Але прийшла не битися. Вона вилила мені межи очі. Дико запекло. Почала витиратися, а воно таке вонюче. То смерділо аміаком. На очі наче пелена найшла — бачила тіні. Я її злапала й ударила палкою, схватила за пасть. Вона мене за вухо. То тривало десь 2 хвилини, — витирає сльози.
— Ще бачила, як зайти до хати. Все сіріє-сіріє. Очі повилазили, як у жаби, і побіліли. Знімаю светр у ванній, а він мені в руках розлазиться. Зрозуміла, що то кислота. Зять повіз до районної лікарні. Піднявся артеріальний та очний тиск, почала рвати. "Швидка" із сиренами мене повезла до Львова. У лікарні швидкої допомоги капали, дуже боліла голова. Два тижні лікували. За той час і тіні перестала бачити. Скерували в Одесу. Ліве око було атрофоване, у правому — нерв живий. Зробили 22 операції. Дев'ять місяців провела в лікарні, рятували, аби очі не витекли. Але зір не повернувся. Кажуть, треба оперувати в Німеччині. То коштує 13 тисяч євро.
Дмитро Дідин із сусідньої кімнати виносить стос документів. Там вироки суду, виписки з лікарні. Марії Іллівні дали першу групу інвалідності.
— У львівській лікарні прийшла судмедексперт. У мене все лице — у струпах, спалене. Вона каже: йду дзвонити, аби вашу сусідку взяли під варту.
Наступного дня приїхав дільничний. Нічого не розпитував. Дав щось підписати. Казав, то заява, що я в лікарні знаходжуся. Перед тим був у Славки в гостях, каву пив. У справі були свідки: одні сусіди в той час кролів щепили, другі стовпчики мурували. Він до них пішов, порозпитував, але протокол не склав.
Повернулася з Одеси додому. Справа в райвідділі стала на місці. Статтю перекваліфікували. Наче вона мені не важкої травми заподіяла, а середньої тяжкості.
Ярослава Коник приймала молоко.
— Кислоту їй скупники видали, аби перевіряла на жирність. На суді зізналася, що з пробірки в банку зливала по 0,1 грама, — каже Марія Дідин. — Вона мала чоловіка із сусіднього села. Він знайшов іншу жінку. От вона для тої Марусі кислоту збирала, хотіла їй очі випалити. Як із тюрми вийшла, далі приймала молоко і мала справу з кислотою. Про це знала прокуратура, але ніхто не реагував. Тоді поставила великий паркан та все сварку провокувала. Коли я на вулицю виходила, одразу фотографувала.
У Коників зачинена брама до хати, у вікнах не видно світла. Там мешкає син Ярослави 28-річний Володимир із сім'єю.
— Він непоганий, але мама його кляне, на чому світ стоїть. Усе каже, аби його вперед ногами з тої хати винесли, — йде по дорозі сусідка 64-річна Дарія Пристай. — Ми боїмося, як вона в село повернеться. Вона ж може будь-кого вкалічити. Не кається. Як із тюрми повернулася, до церкви побігла, аби всі бачили, що вона — переможець. Казала: я добре зробила, я її навчила.
8 
35413
Коментарі