"Даїшники, як і раніше, возять гроші на Київ"

 

— Настав час, коли треба реформувати міліцію комплексно, — каже Марина Цапок з Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів. — Цього вимагають Європа і українці. Над реформами працює комісія, до якої вві­йшли понад 80  експертів з різних галузей. Є багато конкретних комплексних напрацювань.

Із чого починати реформування?

— З нового закону про поліцію. Ми його дороб­ляємо. У ньому прописані всі зміни, чітко сформульовані всі положення, права, процедури, гарантії затриманих. Зараз більшість їх — не в законі, а в постановах, часто секретних.

Пропонуєте перейменувати "міліцію" на "поліцію"?

— Стару назву вже не сприймають. Але важливо змінити всю систему, а не лише найменування, як це зробили в Росії.

Як змінити систему?

— Почати зі структури керівництва. Міністр внутрішніх справ — це політична фігура, залежна від влади. Він має опікуватися бюджетами, звітами. Безпосередньо керувати поліцейськими повинен шеф поліції.

Чи потрібні структурні перетворення?

— Ми пропонуємо розформувати Державтоінспекцію, патрульну службу, лісову охорону, рибоохорону, підрозділи карного розшуку, з боротьби з економічною і організованою злочинністю. Вся поліція має поділятися на кримінальну і муніципальну. Перша розслідує тяжкі злочини, фінансується з державного бюджету. Друга патрулює вулиці, охороняє порядок. Гроші на неї надходять із місцевого бюджету, керівника обирає громада.

Багато міліціонерів утратять звання.

— Міліцію треба демілітаризувати повністю. Поліцейський, на відміну від військового, має керуватися законом, а не наказом. Більшість правоохоронців мають надавати сервісні послуги, проводити профілактичні бесіди, розслідування. Навіщо їм бронежилети, автомати і бетеери? Мінімальні засоби захисту мають бути, але поліцейський — не солдат. Те ж стосується звань. Ми пропонуємо залишити чотири звання: молодший інспектор, інспектор, старший інспектор, комісар.

Як контролювати новостворену поліцію?

— Сьогоднішня міліція — репресивний апарат. А нова має бути сервісною організацією. У законі прописані чіткі механізми контролю. Кожен поліцейський повинен персонально відповідати за свої дії. Усі матимуть на формі значок із індивідуальним номером і ім'ям. Керівників обиратиме громада. У кожному підрозділі буде спеціальна комісія, до якої ввійдуть представники місцевої ради, громадських організацій, адвокати. Комісія призначатиме і відкликатиме керівника поліції, виноситиме попередження, розслідуватиме порушення з боку правоохоронних органів. Мають бути чіткі критерії оцінки якості: чи довго їдуть на виклик, як швидко вирішують проблему.

Що буде зі спецпідрозділами?

— Кількість спецпризначенців треба зменшити, всі функції прописати в єдиному законі.

Систему освіти теж треба реформувати?

— Усі академії й університети МВС слід ліквідувати. Зараз вони випускають юристів, психологів, перекладачів. Ці спеціальності можна здобувати у цивільних вузах. Поліцейських треба навчати у спеціальних школах поліції, курс має тривати чотири-шість місяців. І має бути одна академія, де працівники поліції підвищуватимуть кваліфікацію.

Що робити із працівниками?

— Усіх звільнити. Ті, хто хоче працювати у новій структурі, мають пройти переатестацію. Чисельність скоротити, критерії відбору посилити. За рахунок скорочень зросте зарплата.

Скільки триватиме реформування?

— Максимум два роки. Головне — бажання. Поки що керівництво міліції його не виявляє. Міністр із нами не зустрічався, система працює по-старому. Даїшники, як і раніше, возять гроші на Київ, на керівні посади призначають сумнівних людей.

Працюють 17 осередків

Асоціацію українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів 2010 року створили члени правозахисних організацій. Сьогодні вона нараховує 17 осередків, у яких працюють 80 експертів. 19 членів УМДПЛ — колишні працівники міліції з 20-річним досвідом служби в кадрових і штабних підрозділах, службі внутрішньої безпеки, підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю.

Експерти УМДПЛ є співавторами законів "Про національний комітет із запобігання катувань", "Національний план по боротьбі з ксенофобією, расовою та етнічною дискримінацією в українському суспільстві на період 2010–2012 рр.".

×