Лише кожна десята жертва зґвалтування йде із заявою до міліції, стверджує київська правозахисниця Тетяна Монтян, 43 роки.
Торік до правоохоронців звернулися 421 жертва зґвалтування. Яка справжня цифра?
— Важко сказати, про більшість випадків не повідомляють. Жінки-жертви не йдуть у міліцію, бо з них посміються й не допоможуть. Багато заяв просто не приймають — навіщо їм нерозкриті справи? Якщо прийняли, рідко справа доходить до суду. Бо ж спробуй доведи, що це було зґвалтування. Багато чоловіків кажуть, що жінка погодилася.
Справу можна довести до суду, якщо є реальні тілесні ушкодження і ситуація доводить: жінка не далася сама. Має бути доказ статевого акту, сліди боротьби — що дряпалася, кусалася. І то дорікнуть: не факт, що було зґвалтування. Тому жертва часто бере гроші від ґвалтівника і розходяться.
Хто найчастіше стає ґвалтівниками? Хто жертвами?
— Насильники можуть бути і серед правоохоронців, і серед священиків. В усіх соціумах однаковий відсоток збоченців.
Жертви також різні. Найчастіше, це — жінки з низькою самооцінкою. Нормальна інтуїтивно відчує небезпеку. У закомплексованих чуйка притуплена.
Як карають за зґвалтування?
— Найбільше можуть дати вісім років. Та в тюрмі ґвалтівнику прийдеться несолодко.
Якщо вирок відверто несправедливий — видно, що жінка підставила, пішла за гроші — то ніхто не каратиме. Пам'ятаю випадок, коли хлопець з дівчиною разом жили. Тоді вона вирішила розповісти, що він її зґвалтував. Справа дійшла до суду. Його друг з Америки надіслав відео, де вона розповідає, як їй подобається займатися сексом усіма способами. Суд як доказ відео не прийняв, але зменшив хлопцю строк.
Коли зґвалтування неможливо довести?
— Коли не залишилося жодних слідів, немає свідків. Важко довести, коли ґвалтівник впливовий, навіть якщо є докази. Знаю жінок, які просто знаходили месників. Кожна має батька або брата, чоловіка. Вони розбираються з ґвалтівником. Часто чуємо: побили в під'їзді, нічого не вкрали. Або навіть убили. Часто — це помста за ображену жінку.
5 
35413
Коментарі
1