— Чи криша в Андрія поїхала, чи з мозгами шо случилося? Ніхто не пойме, нашо було тікать. Відсидів би свій строк і вийшов із чистою совістю. А тепер, хоч і на волі, та житиме в постійному страху. Лєну, маму його, ця новость взагалі ошарашила. Сказала, якби знала де він, сама б здала в міліцію. Дуже сердита на Андрія, — каже 76-річна Лідія Бикова із села Демидів Вишгородського району Київської області про односельця 34-річного Андрія Костюченка. 13 жовтня він утік із Березанської виправної колонії на Київщині. Це його четверта судимість.
— Втеча сталася о 5.50, за 10 хвилин до підйому. Чоловік непоміченим пройшов через периметр колонії, переліз чотириметровий забор із колючим дротом. З того боку на нього чекав блакитний "Деу Ланос" із номерами АІ1370 СА, — говорить Гаяне Ганесян із пенітенціарної служби Київської області. — Це вже четверта судимість Костюченка. Сидів за крадіжки. Цього разу отримав п'ять років шість місяців за угон автомобіля. На волю мав вийти у серпні 2020-го.
Востаннє з Березанської колонії тікали 1999 року. Тоді втікача затримали.
— Колонія належить до установ із середнім рівнем безпеки. Засуджених утримують у локальних секторах по 100–150 чоловік. По периметру території переміщаються вільно. За ними цілодобово ведеться відеоспостереження, слідкує охорона. Перевіряється, чи були в Костюченка спільники серед працівників колонії, — додає Ганесян.
Уперше Андрій Костюченко отримав тюремний термін 2000 року за крадіжку. Вийшов достроково. Жив із матір'ю 53-річною Оленою та молодшим братом Миколою. Середній брат Григорій із родиною мешкає в Мелітополі Запорізької області.
— У нашому селі Лєна працювала поштаркою. Три роки тому пішла на пенсію. Хлопців народила від трьох різних чоловіків, воспитувала їх сама. Всі на неї кажуть "Ви", — розповідає сусідка Лідія Бикова. — Середній син Гриша по юності теж чуть не попав у тюрму. Та потім остепенився. Виїхав у інше місто. Женився, має дітей. Костюченки завжди жили бідненько. Років п'ять тому, як Андрій черговий раз сидів, Лєна продала свій земельний пай. Зробила хороший ремонт у хаті, бо в них вже поли провалювалися. Оборудували ванну, туалет. Провели воду, газ, отоплєніє.
Лєна — жінка хароша. Правда, по молодості страшно пила. Коли 2000-го померла її мати, від чарки як відрізало. Зараз тільки курить. А хлопців її ніколи п'яними чи з цигарками не бачила. Толкові діти. Те, що Андрій такий, то велике горе для сім'ї. Лєна часто сварилася з ним, щоб за голову взявся.
— Андрій був дуже хорошою дитиною, — продовжує Лідія Михайлівна. — Приходив до мене, помагав по господарству. Питав, чи ніхто не обіжа, чи наркомани у двір не лізуть. Бо случай чого — буде їх прижучувать. Красти почав, як школу закінчив. Нікуди не вступив, зв'язався з поганою компанією. Після першої відсидки й году не минало, як обратно попадав у тюрму. По натурі був мовчазний, скритний. Як робив щось, то мовчки. Був сам у собі. Андрій не курив, не пив, спортом займався. Лічна жизнь у нього не складувалася. Почне зустрічатися з дівчиною — його посадять. Любов на тому й кончалася. Постійної роботи в селі не мав. Інколи підробляв — ремонтував людям машини. Тямив у цьому, хоча ніде на механіка й не вчився.
— Навіть подумати не могла, що до такого додумається. Не хочу за нього й говорити! — кричить у слухавку Олена Костюченко, мати Андрія.
— Постійно зв'язувався з разними бандюками. Сам, як людина, непоганий. Злості в ньому не було. Але робить не хотів, тинявся без діла. Крав у людей, за те і жив. Жалко його, дурачка, — говорить знайома Андрія, Світлана.
152 втечі з українських в'язниць здійснили засуджені з 1993 року. Запобігли 190 спробам. Упродовж 2015‑го з установ закритого типу втекли троє ув'язнених.
Додадуть три роки до основного терміну
— Без спільників серед працівників колонії здійснити такий побіг неможливо, — каже генерал-лейтенант міліції у відставці
Віталій Максимов, 60 років. — Службову перевірку слід починати з кадрів та керівництва установи. По периметру розставлені камери відеонагляду, в цілодобовому режимі має працювати охорона. Якщо навіть охоронці в момент втечі кудись відлучилися, хоча це є серйозним порушенням, мала спрацювати сигналізація. Адже колючі дроти на заборі реагують на рух. На відеомонітор охорони мав надійти сигнал. Перелізти, не доторкнувшись до них, неможливо. Втеча ретельно готувалася, бо чоловіка чекало авто. У нього були спільники і серед працівників колонії, і на свободі. Очевидно, він обговорював із ними всі деталі по мобільному. Якщо на момент затримання Андрій Костюченко не здійснить додаткових злочинів, то йому додадуть три роки до основного терміну.
5 
35413
Коментарі