"Янукович вірить, що новий "мовний" закон підтримає й опозиція" - Жулинський

Мовна робоча група під керівництвом Раїси Богатирьової, створена за дорученням президента, запропонувала нову редакцію законопроекту про "Основи державної мовної політики". Він закріплює за українською мовою більші функції як державної.

Також вказується, що члени територіальної громади, що використовують ту або іншу мову національних меншин, мають право ініціювати "заходи, спрямовані на її захист", за умови, якщо на певній території (село, селище, місто) проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту.

Один із членів робочої групи, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України Микола Жулинський розповів, що законопроект ще буде доопрацьовуватися, але ще чинна Верховна Рада встигне його прийняти.

У чому суть розроблених змін, наскільки вони відрізняються від принципів закону Ківалова-Колесніченка?

Не можна говорити, що він є абсолютно іншим. Там внесено певні зміни. Основна відмінність у тому, що підсилено і чітко визначено порядок застосування, передусім, української мови як державної. Це дуже послідовно і системно обґрунтовано. А по-друге, визначено обов'язки і права тих, хто є носіями регіональних мов, або мов меншин. Ці зміни вже по суті є проектом закону, який має іншу назву - "Про порядок застосування мов в Україні". І вони якраз і відповідають Конституції України і Європейській хартії регіональних або міноритарних мов. Це була головна наша мета - внести такі зміни, які б не порушували Конституцію України, не порушували б інші акти і не порушували б Європейську хартію регіональних або міноритарних мов.

Це остаточний варіант законопроекту, чи ще будуть вноситися якісь зміни?

Ні, не остаточний. Його зараз передано на експертизу до Національної академії наук України. Потім ще десь 8-10 вересня буде засідання, де розглядатиметься це питання, оскільки там є певні моменти, які треба опрацювати. Зокрема, це стосується ситуації Автономної республіки Крим. У нашому проекті зазначено, що повинно бути не менше 30% населення певного регіону, чи територіальної одиниці, які претендують на визнання їхньої мови регіональною. А оскільки в Криму кримських татар сьогодні десь 17,5-18%, то доведеться нам до цього питання повертатися.

Як буде прийматися рішення щодо надання мові статусу регіональної?

Тут дуже суттєве питання. Не можна порушувати Конституцію України і надавати права визначати регіональною мову місцевій владі. У новому законопроекті зазначено, що з таким клопотанням виступають територіальні громади, які порушують це питання перед обласною радою, а обласна рада звертається до Верховної Ради і тільки парламент визначає законом, яка мова може бути регіональною на тій чи іншій території.

Тобто, поняття регіональної мови таки залишиться?

Безперечно. Це друга частина закону, більша його частина, присвячена саме проблемі регіональних мов і мов меншин.

Як це практично можна реалізувати? Буде ухвалено новий закон замість попереднього?

Я думаю, що цей закон внесе до парламенту Кабінет Міністрів, або навіть Президент України. Тоді Верховна Рада на своїх комітетах буде його розглядати. Якщо Верховна Рада його прийме, то це буде новий закон, який піде на зміну нинішньому вже ухваленому закону "Про засади мовної державної політики".

На Вашу думку, це можна буде зробити ще при цьому парламенті, чи вже після виборів?

Президент України після зустрічі з інтелігенцією у Криму 3 серпня наголосив на тому, що він хоче, аби зміни до існуючого закону було прийнято ще чинною Верховною Радою. І він сподівається, що навіть буде досягнуто консенсусу, що за нього проголосує не тільки більшість, але й опозиція. Бо він вважає, що ми можемо справді зробити такі зміни, які відповідатимуть думкам і настроям як правлячої більшості, так і опозиції.

Але ж закон Ківалова-Колесніченка вже почав діяти. Як бути з рішеннями місцевих влад щодо надання російській статусу регіональної?

Вони не мали права приймати це. Це така передвиборна лихоманка. Такі собі ініціативи, які свідчать про те, що вони намагаються сьогодні бути правовірніші за Папу Римського. Ці рішення вони самі і скасують, куди вони дінуться.

×