Поки українці поволі оговтуються від зустрічі Нового року і готуються до різдвяних свят, Борис Тарасюк вирішив звернутися до іноземної публіки, сподіваючись, що вона буде готова до серйозної розмови.
Низка англомовних інтернет-порталів оприлюднили його статтю "Гра Януковича з Україною і Європою".
Вона мало чим відрізняється від усіх попередніх публікацій колишнього міністра закордонних справ. Тут Борис Іванович запропонував аналіз ситуації без спроби всебічного осмислення. Політик в Тарасюкові переміг фахового дипломата і аналітика.
Суть Тарасюкового післяноворічного месиджу чужоземній аудиторії проста: існує небезпека, що Європейський Союз "потрапить у ним же поставлену пастку", дозволивши зробити Угоду про асоціацію заручником примх і бажань президента України Віктора Януковича.
А те, що ця угода є важливою для України та її народу ("навіть сама екс-прем'єр-міністр України Тимошенко визнала це в заклику до ЄС підписати Угоду, незалежно від того, буде вона в тюрмі чи ні"), то Європейський Союз нізащо не повинен відступатися від її підписання і ратифікації, завбачливо поставивши цей процес у залежність від здатності чинної української влади вирішувати серйозні проблеми з демократичними стандартами і верховенством права.
Тарасюк переймається, щоб керівництво Європейського Союзу не купилося на підступи віроломних українських можновладців, надто ж президента В.Януковича.
"Збавивши якийсь час у тюрмі, - застерігає Тарасюк європейців, - де зажив слави доброго картяра, Янукович є майстром блефувати, рoker face".
Для тих, хто не так обізнаний з картярською термінологією: "рoker face" означає вираз обличчя, який не виказує емоцій, а також міміку, яка вводить в оману опонента.
Уявімо, що колишній міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер написав статтю українською мовою, де застерігав би українців обережно ставитися до Німеччини, чинний президент якої, як з'ясувалося, не має жодного уявлення про те, як у демократичному суспільстві слід обходитися з представниками мас-медіа. Мовляв, от як будуть німці шанувати демократичні стандарти, тоді ви, українці, можете сміливо інтегруватися в ЄС, а доти, поки там при владі такі, як чинний президент Німеччини, то вам краще туди не поспішати.
Уявити таке неможливо передусім з огляду на чіткий кодекс честі, безкарно переступити який не дано жодному західному політику. І тому Йошка Фішер не буде паплюжити свого президента в очах чужоземців. І тому Німеччина, попри всі негаразди з демократією, впевнено виходить на провідні ролі в Європейському Союзі.
Колись більшовики – ще за царського режиму – висунули гасло "чим гірше, тим краще". Чим гірше народу, чим гірше країні, тим більше шансів на здобуття політичних дивідендів. Здається, саме цим каслом керується пан Тарасюк: чим більше поразок назовні – тим краще для Блоку Юлії Тимошенко та для "Батьківщини".
Другий момент – не менш очевидний: Тарасюк вступив у внутрішню боротьбу всередині БЮТ за право вважатися "головним провідником інтересів середовища на зовнішньому напрямку". Досі цей неформальний пост обіймав Григорій Немиря.
В час, коли всередині "Батьківщини" відбуваються серйозні пертрубації, формується нова команда та новий список на парламентські вибори, боротьба між найближчим оточенням Тимошенко за право контролювати політичний бренд, Тарасюк вирішив дати бій Немирі на зовнішньополітичному напрямку.
Тим більше, що традиційні "друзі Немирі" в ЄС (Вільфред Мартенс, Чарлз Теннок, Міхаель Галлер, Ельмар Брок, Зузанна Ройтова) останнім часом виявилися не надто ефективними в інформаційному просторі, а на рівні Європарламенту вони не змогли заблокувати прийняття доволі прихильних щодо України резолюцій.
Публіцистична активність Тарасюка – це намагання перехопити інформаційні потоки і виступити у ролі "топ-менеджера зовнішньополітичного напрямку" в середовищі "Батьківщини". Не буде великим здивуванням, якщо Тарасюк, не змігши подолати Немирю, раптом не опиниться серед "фрондерів" на кшталт Королевської.
3 
8759
Коментарі
10