У парламенті зараз три законопроекти про вищу освіту — яка між ними різниця?
Ідеться про дві різні моделі розвитку країни. Прийняття провладного проекту №1187 (автори - Г.Калетнік, С.Ківалов,М.Сорока) призведе до консервації нинішнього курсу на деградацію вищої освіти. Натомість два інші законопроекти (№1187-1 – автори А. Яценюк, Л.Гриневич, Л. Оробець, В. Кличко, О. Тягнибок, Р. Павленко, П. Розенко, О.Тягнибок, І. Фаріон, О. Сич та №1187-2, розроблений групою під керівництвом М. Згуровського) дають підстави сподіватися на якісні зміни у вищій освіті.
Основна відмінність – влада хоче закріпити залежність вишів, ректорів, викладацького складу від чиновників Міносвіти. У результаті, ще більше процвітатиме торгівля посадами, зловживання у сфері ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів, хабарництво – під час вступу, навчання та випуску студентів. Ми ж хочемо знешкодити цю систему. Вища освіта має будуватися інших засадах.
На яких?
По-перше, вступ до вишів на конкурсній основі, за результатами ЗНО. По-друге, прозорий та ефективний розподіл державних коштів на навчання. По-третє, створення належних умов для роботи викладача – гідна оплата праці та більше часу для занять наукою. По-четверте, покращення умов навчання для студентів. Це збільшення стипендій, можливість вибирати частину предметів, гарантована можливість вчитися за обміном в інших вишах країни та за кордоном. По-п'яте, фінансова, кадрова, академічна автономія навчальних закладів і ніякого ручного управління з боку міністерства. Шосте, об'єктивна оцінка якості вищої освіти незалежними агенціями. Сьоме – зв'язок освіти з сучасним ринком праці. Молода людина сьогодні ще повинна доучуватися, щоб відповідати вимогам роботодавців. Всі необхідні знання і кваліфікації для першого робочого місця студент має отримувати прямо у вузі.
Уряд влаштовує те, що пропонують народні депутати від Партії регіонів?
Провладний законопроект виписаний в інтересах верхівки Міносвіти, яка прагне посилити контроль за ректорами та викладацьким складом. Його також підтримує частина ректорів, яких влаштовує така система та повернення до старих вступних схем. Але більшість освітянської спільноти чудово розуміє, що це шлях у нікуди.
Третій законопроект, відомий більше як проект "групи Згуровського", чим відрізняється від вашого?
Між законопроектами багато спільного. Насамперед обидва законопроекти захищають конституційне право громадян на рівний доступ до безкоштовної вищої освіти. А не так, як пропонує влада: маєш гроші – вступаєш, не маєш – твої проблеми. Обидва законопроекти також утверджують автономію вишів та академічну свободу.
Кожен з наших законопроектів може бути прийнятий за основу, головне - не дати пройти провладному законопроекту, адже він відкидає країну в минуле.
Чому намагаються знову змінити принципи вступу до вишів? Такі заяви лунали нещодавно.
Коли створювали систему ЗНО, обсяг хабарів при вступі сягав орієнтовно 2 млрд грн щороку. Система ЗНО довела свою ефективність, знищивши тіньовий ринок вступних хабарів. Але головне те, що тоді дали можливість поступити тисячам дітей з незабезпечених сімей. Тим, які мешкають у малих містечках і селах.
Але є сили, які хотіли поставити доступ до освіти в залежність від гаманця. Тому у провладному законопроекті поряд із ЗНО пропонуються вступні іспити, а також дозволено взагалі без нього вступати на платне навчання. І сьогодні перед нами стоять завдання зберегти ЗНО, як основу справедливого доступу до вищої освіти.
Чим буде краще студенту, якщо приймуть ваш закон?
Молода людина повинна отримувати знання, професію, а не займатися пошуком засобів для існування. Сьогодні студентська стипендія мізерна. У Комітеті, який я очолюю, регулярно отримуємо звернення про маніпуляції з порядком нарахування та виплатами стипендій. Ми плануємо довести стипендію до прожиткового мінімуму.
У Європі студент може обирати до третини курсів. Ми пропонуємо надати студентам право обирати до 20% навчальних курсів – у відповідності до власних уподобань та кар'єрних планів. Сьогодні так працює Могилянка.
Чому до Києво-Могилянської академії стільки претензій у чиновників?
Між свободою та несвободою завжди буде конфлікт. Коли університет в умовах авторитарного управління дозволяє собі мати окрему думку, виникає конфлікт з міністерством. Боротьба "могилянців" за свої права заслуговує на найвищу повагу. Це паростки академічної свободи. Наше завдання - розширити цю територію свободи на всю Україну.
Чому в Україні залишається так багато університетів?
Проблема не у кількості вузів, а в кількості їхніх випускників, які не мають роботи через низьку якість освіти. Зараз Міністерство насильно укрупнює вузи. Через це "губляться" архіви документів, будівлі, земельні ділянки. Ми виступаємо за еволюційний шлях розвитку. Потрібна конкуренція між вузами за студентів та державне фінансування. Поступово слабші вузи будуть змушені приєднатися до сильніших. Від цього студент виграє на якості освіти, а викладачі отримуватимуть значно вищу зарплату і вдосконалюватимуть кваліфікацію.
7 
8759
Коментарі
15