Перспектива для України є з президентом Петром Порошенком. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів блогер, засновник компанії "RockerStart" Михайло Бабич.
"Немає сенсу випускати нові обличчя. Бо це кіт в мішку. Є Ольга Богомолець, хтось за неї агітує. Але ж вона ніколи нічим не управляла такого масштабу. То хай буде хоч золота, але може розгубитися в певний момент, Захід її не знає. Президент – це не тільки торгувати обличчям, а й вирішувати важливі питання. Не може лікар бути президентом. Порошенко на цю посаду підходить. Якщо розглядати на перспективу країни.
Яку бачите перспективу з ним?
- Людина гарно почувається в політиці. Якщо лобіюватиме інтереси країни, то це добре. Може розрулити ситуацію, домовитися. Правильно, без крові. У нього є особиста неприязнь до Путіна через бізнес в Росії, який закривають чи забирають. Бачу його як потенційного кандидата, який знається на економіці, що робити зі стабілізацією курсу гривні, його гарно сприймає Захід. Має чітку картинку бачення проблеми. Він давно рвався на посаду президента. Чому не дати порулити, тим паче, що не зашкарублий диктатор-політик, який крастиме. Все, що може, вже купив. Зараз така людина й потрібна – не стільки незайманий політик – нове обличчя, як людина, яка все знає, вміє працювати й розрулювати.
Уміння домовлятися з усіма – це лише позитив?
- Зараз Порошенко - менеджер свого бізнесу. Тому може стати менеджером країни. Якщо при цьому знайде спільну мову з олігархами, бо розуміє її, це плюс. Порошенко вміє робити, щоб співробітники були задоволені і донести товар до споживача – у нього є потенціал.
Порошенко зможе правильно "продати" Україну споживачам?
- Він зможе нормально подати свої рішення народу, знаючи що тому потрібно. Тимошенко ж думає на рівні купив-продав, а на проценти живу. Ось її схема. А Порошенко має доступ до кінцевого споживача. Знає, як подати, щоб той був задоволений, не розсердився. Як президент зможе достукатися до людини.
Чи правильно, що до початку виборчої кампанії не продав свій бізнес, а пообіцяв це зробити потім?
- Якщо не стане президентом, треба буде на щось жити. Йому потрібен бізнес, який працюватиме. Хоча я б не продавав, відгородився і не впливав. Так люди змогли б контролювати чи дає преференції. Я за президента-бізнесмена.
Чи є в світі є президенти-мільярдери?
- У березні президентом Словаччини став мільярдер Андрей Кіска. Але якщо Порошенко продасть бізнес – це закриє рота багатьом його опонентам. Якщо відмежується і віддасть сину – теж добре.
Як ми змінилися після Майдану?
- Всі хотіли спочатку зруйнувати, а потім побудувати. Ще в листопаді Майдан організовували, закликали виходити. Ніхто не розраховував, що скинуть Януковича. Ніхто не готувався морально до приходу нової влади. Тоді мали недолугих опозиціонерів. Вони підписали з Януковичем угоду. Але все одно всі розуміли, що той спокійно до грудня не досидить. Йому дали чотири дні зібратися і драпнути з країни. Янукович злився і виграв час.
Це нормально після стількох убитих і покалічених дати Януковичу і його оточенню втекти з України?
- У Криму він тікав через російську базу. Його не випустили митники в одному місці, потім в іншому. Він робив зігзаги по країні. Аваков і Наливайченко, які були в Криму, не змогли нічого зробити. На той момент було неймовірне хитання в рядах силовиків. Вони розділилися. Хтось боявся арештувати Януковича, щоб його потім не звільнили. Все пройшло достатньо безболісно. Важко уявити наслідки для України, якби Януковича затримали, почали судити. Не бачити нам ні кредитів, а тут би ще й Путін напав.
Він і так напав
- Путін – старий маразматик.
Майдан хоче справедливості. Чому ніхто не покараний?
- Коли є проблема, її треба вирішити. Знайти, хто винен. Всі, кого треба покарати, давно на олівці. Якщо зараз почати карати силовиків, влада повністю втратить контроль над ними. Не можна цього робити через війну з боку Росії. Треба дочекатися мирних часів і карати без емоцій. Багато хочуть побачити розстріли на майдані і щоб тих поховали в спільній могилі. Але треба розібратися, хто давав накази, хто просто стояв. Коли намагаються розтягти країну, демонстративно когось карати, займатися внутрішніми розборками неправильно. Можливо, якісь силовики зараз змогли б себе виправдати. Як в радянські часи людей витягали з в'язниці і відправляли на фронт. Ті, хто не вбивав, так могли б частково загладити свою провину перед Майданом. Треба розглядати проблему в комплексі – що зараз буде краще для країни.
Що зараз було б правильно для України?
- Відбитися від агресора і дожити до президентських виборів. При цьому не пішовши на повідку в Росії що стосується змін до Конституції. Ці зміни потрібні, але ні в якому разі не федералізація, а децентралізація. Приємний сюрприз від Росії отримали днями – відміна виборів мерів. Держдума проголосувала. В регіонах забрали місцеве самоврядування. Росія давно тільки в назві федеральна. Насправді, унітарна держава з жорстким центром.
Простий українець розуміє, що таке федералізація?
- Це розмазане поняття. Народ цього не розуміє. Провести децентралізацію – передачу прав на місця, дати розпоряджатися заробленим - було б правильно. Завжди розповідали, що Донецька область годує Україну. До сьогоднішнього дня Донеччина була найбільш дотаційним регіоном. Як і Крим. Тільки в першому півріччі минулого року Донеччині віддали на 9,2 мільярди гривень більше, ніж вона дала.
Для народу зараз федералізація – це Росія. Народ цього не хоче. Водночас є знайомі бізнесмени, які бояться ракет НАТО на території України. Для них американці – це піндоси, Держдеп – ті, хто приймають рішення за Україну і ракети, які у нас встановлять. У них паніка. Я казав, що ми в НАТО поки що і не йдемо. Тепер треба замислитися.
Маємо жорство ставити питання входження в НАТО?
- Якщо запросять – можна і йти. Варто говорити про маленький військовий альянс зі спільним батальйоном – Латвія, Польща, Україна. Це було б правильніше. Зараз йти в НАТО – провокація незадоволення частини населення. Цей маленький альянс був би вигідний і нам, і НАТО. Польща і так там, відповідно ми й так користуватимемося військами НАТО. За рік можемо все вирішити.
Зараз нам ніякі альянси не допоможуть. Можемо допомогти тільки самі собі. Днями почалася партизанська війна. Невідомі вночі прийшли, обстріляли Калашами, завалили кількох сепаратистів і пішли. Бандерівщина живе. На НАТО можна опертися, якщо піде повномасштабна війна.
Передумови для такої війни є?
- Путіну не зовсім вигідно робити війну. Він хоче провернути кримський сценарій, створює смішну Донецьку республіку в одному приміщенні. Візуально створює картинку, щоб відкусити шматок пирога. Є зелені люди, звернення до народу, де наші кілька областей назвав російськими – створив вікно можливостей. Дискусією легко маніпулювати. Через місяць всі кричатимуть, що Одеса - історично російське місто. В очах росіян треба дати привід для того, щоб підтримали у відкушуванні шматка пирога.
Як нашій владі зберегти "пиріг"?
- Шахтарі не хочуть в Росію. Східняки просто не розуміють, що зараз відбувається. Треба розповідати, що маємо поки що тимчасову владу. Буде президент, перевибори в Раду, це призведе до зміни уряду. Говорити, що ця тимчасова влада існує, щоб якось пережити перехідний період. Щоб країна жила, приймала якісь закони. Відповідно, як можна бути незадоволеними тимчасовою владою? Вона просто тримає країну від повного падіння.
Люди хочуть захищатися. Дуже правильно було б на майбутнє зробити як в швейцарській армії, де всі чоловіки раз на рік проходять військові збори, у кожного є вогнепальна зброя вдома. У них маленька армія, але за 4 години можуть її перетворити в мільйон. Політика мати резервістів - правильна. Це об'єднує національну свідомість, народжує дух, тримає в тонусі чоловіче населення. Вони розуміють, що таке війна, командир і як виконувати накази. Коли народ не готовий, важко будувати ієрархію партизанської війни.
Росія останні роки нищила нашу армію, розбавляла СБУ своїми засланцями. Тому й маємо сьогоднішню ситуацію. Необхідна сильна військова реформа. Багато моїх знайомих зайнялися військовою підготовкою – їздять на стрільбища, купують одяг відповідний, беруть дозволи на зброю.
Росія нас об'єднає?
- Уже об'єднала Україну. Путін пожертвував репутацією Росії, добився того, що почали говорити про виділення нам грошей, нас швидше приймають в Європу. Пішов процес об'єднання нації. Путін зробив багато позитивного, щоб ми швидше вийшли з кризи. Крим буде довгограючим, хоч за років п'ять повернемо. Півострів стане найбільшим фіаско Путіна. Зараз усі радіють. Але свято пройшло, а проблеми залишаться.
Путін вкладатиме туди гроші. А росіяни бачитимуть це і не розумітимуть, чого у їхні області не ввалюються кошти? Це ж буде за їхні гроші. В Росії підрахували, що це буде мінус 10 відсотків від кожної області. З урахуванням кризи, санкцій, Крим стане важкою ношею, що душитиме Росію. Це буде сіра проблемна територія. Туди не літатимуть літаки, не ходитимуть кораблі, порти не матимуть сертифікацію. Будь-який літак, що туди залетить, не матиме права більше нікуди літати. Матимуть старі розвалини. Крим загинатиметься. Відповідно будуть багато незадоволених Путіним його олігархів і вони захочуть його фізично знищити.
В ситуації зі східними областями час на нашому боці?
- На жаль, ні. Потрібно прискорити президентські вибори, бо все відбувається через те, що немає твердої руки. Хто б взяв відповідальність та мав в запасі кілька років, аби почати наводити порядок. Турчинов – некваліфікований, не харизматичний, не вміє приймати рішення. Будь-який негативний наказ історично залишиться на ньому.
За рахунок чого можемо протриматися до президентських виборів?
- Вже поступово вводять війська, спецпідрозділи. Народ почав стріляти в терористів. Після революції люди розібралися на частинки, а зараз потихеньку збираються. Путін все більше засилатиме диверсантів. Якщо взяти під контроль аеропорти і стратегічні об'єкти, зробити висновки з Криму, протриматися зможемо. У нас достатньо армії, народ ломиться в воєнкомати.
Як рішати з олігархами після виборів?
- Є закон – щось вкрав, відповідай. Монополії треба зберегти, але ввести туди державу, аби контролювала процес. Тоді можна регулювати ринок.
Як контролювати, щоб це було прозоро?
- Потрібна політика відкритих дверей, електронний уряд. Вже відкрили інформацію по тендерах. Чому в Європі політики їздять на роботу на велосипедах, а у нас на "бентлі"? Будьте ласкаві, розкажіть звідки у вас гроші. Має відбутися податкова амністія. Якщо є гроші в якогось депутата – не відбирати. Дослідити, якщо є там якийсь кримінал, крадіжка, потрапляє під люстрацію. Не довели – заплати податок на багатство і живи далі під контролем. Було б добре, якби на урядовому порталі вивішували бюджет і що куди пішло. В Америці був приклад, коли пройшов ураган Катріна і по грошах, які збиралися на подолання наслідків, звітували. Треба, щоб все устаканилося і починати чистки. Вигнати з парламенту, зняти з посад тих, хто не пройде люстрацію.
Де брати нових людей у владу?
- Днями зустрічався з другом українцем, у якого західна освіта і він працює на зарубіжні компанії. Його запросили з нашого Мінекономіки. Спеціально зібрали тих, хто має західну освіту. Їх питали, що далі будувати, де брати нові обличчя, нові ідеї для уряду. В результаті виявилося, що все треба змінювати.
Як тоді будувати нову державу?
- З першої цеглини. Закласти основу – логіку процесу, розробити правила гри. Вже потім крок за кроком, міністерство за міністерством все міняти. Але потрібно позбутися непотрібних людей. І заново все вибудовувати.
Скільки це займе часу?
- Зараз бачимо ввічливу міліцію на дорозі, яка хоче стати європейською. Достатньо півроку для позитивних змін, але повинна бути сильна рука, яка контролюватиме процес, Антикорупційний комітет, який виловлюватиме хабарників. Як свого часу зробили в Грузії. Система введення професіоналів теж не швидка. Треба мінімум рік, щоб освоїтися.
Люди готові терпіти і чекати покращення?
- Так. Зміни треба так розпланувати, щоб найменше вдарили по людях.
Який ваш найоптимістичніший прогноз до кінця року?
- Все залежатиме від результату виборів. Якщо прийде Порошенко, який впритул займеться економічними питаннями, у нього будуть правильні важелі впливу на економічний стан в країні. Тоді до осені багато чого розквітне. Відкриється європейський ринок, вже відмінені всілякі схеми Курченка. Чому курс недавно так стрибав? Відмінили схеми обналічки і гривня почала укріплятися. До кінця року долар буде 10-10,2. Це його актуальна ціна.
Відміна тіньових схем заведе до нас інвесторів. Не боятимуться, що у них щось відіжмуть, а виробництво націоналізують. Зможуть працювати за прозорими схемами. Більше року я очолював тут представництво польського холдингу, який хотів відкрити в Україні мережу кінотеатрів. Мали проблеми, бо для публічних компаній темні схеми неприйнятні. Вона не може собі дозволити давати хабар навіть 500 гривень.
Який найпесимістичний сценарій розвитку подій?
- До влади приходить Тимошенко і починає мутити невигідні схеми лоя західних інвесторів. Іноземці розуміють, що все залишається як раніше. Тимошенко такий же диктатор як і Янукович. Просто діє іншими методами.
Чим її методи відрізняються від методів Януковича?
- Якщо у Януковича методи агресивні і бандитські - надавити, віджати, побити. То у Тимошенко ті ж самі методи, тільки м'якші. Тобто віджати законно - надавити на судів.
Народ зреагував на Януковича. Як може зреагувати на Тимошенко?
Тимошенко вміє говорити з народом. Розповідатиме, обіцятиме, але не виконуватиме. Піде на дрібні поступки. Намагатиметься не провокувати гострих конфліктів, щоб народ масово не виходив на протести. При цьому будуть репресії. Далі відбиратимуть бізнес.
Де межа терпіння людей?
- Народ вже не буде терпіти. Ця планка дуже високо. Проти Тимошенко налаштовані багато. Якщо її оберуть, то усі ці люди, включно зі мною, стоятимуть на Майдані. Кожне її рішення буде детально аналізуватися – для чого вона це робить і виходитимуть на протести. Хоч тепер Тимошенко буде складніше красти. Є побоювання що в ситуації з Кримом все замне, віддасть Путіну. Дасть ввести війська у східні області і матимемо якусь федералізацію.
Як майбутньому президенту будувати відносини з агресором?
- Побудувати стіну і ввести візи. До президентських виборів варто закрити кордон і впускати тільки своїх, прописаних на материковій частині. Далі будувати відносини виключно за необхідності. Як з сусідом, з яким у сварці. Можна кивнути, а можна й руку подати.
Михайло Бабич народився 1 грудня 1975 року в Узбекистані. Мати з Коростеня на Житомирщині, батько - Дружківки на Донеччині. Вчилися разом в Харківському авіаційному університеті, звідки їх направили на авіазавод в столицю Узбекистану Ташкент. Досі живуть там. Мати працює бухгалтером, батько - головний інженер.
У 1993-му Бабич переїхав до Києва, аби закінчити школу з українським атестатом. Вивчився на економіста-міжнародника в Київському інституті міжнародних відносин. Писав для західних компаній бізнес-плани, допомагав виходити на український ринок. У кінці 1998-го року створив сайт американській компанії, у якій працював. За два тижні заробив $1 тис. Звільнився і відкрив свою веб-студію, яка розробляла інтернет-сайти. Створював сайти для "Воля кабель", "Самсунг мобайл", "Сіменс мобайл". Також розробив перший сайт для Міністерства закордонних справ України. Був комерційним директором глянцю "МАХ". Зараз — засновник компанії "RockerStart".
Любить подорожувати. До грудня 2013 року шість місяців жив в Італії. Захоплюється сквошем, боулдерінгом, гірськими лижами, бігає і катається на велосипеді. Про себе каже: "люблю готувати, фотографувати, дизайн, архітектуру, хороші книги і сигару з шотландським віскі "Айлей". Щоранку з півгодини пише думки на папері.
Не одружений. Дітей не має.
7 
8759
Коментарі
19