9:00, в парку Слави кілька тисяч людей. Усі лавки в парку зайняті, дехто сидить на бордюрах та парапетах. Кілька чоловіків сплять під деревами накрившись прапорами України.
- Пацаны всю ночь пиво пили, теперь отдыхают, - скалиться жовтими зубами блондинка, що сидить поруч з ними, - утомились, тепер мучаються. Я приехала бороться з фашизмом. А ещо посмотреть на Януковича. Он же будет?
Кажу, що ні.
- А я думала, будет. Все время хочу его увидеть. Посмотри на автобусы, в которых мы ехали, это все за его деньги, - показує в бік десяти ''Неопланів", що припарковані вздовж вулиці Мазепи, - сегодня мы покажем, что нужно делать.
За годину біля музею ВВВ має розпочатися акція Партії регіонів "В Європу — без фашизму". Від метро до пам'ятника "Родини-мать" — сотні людей з прапорами ПР та державними стягами. Стоять купками. Поряд лежать таблички з написами різних населених пунктів України.
Найбільше людей — біля самого музею. Пагорби вщент забиті.
Люди порозсідалися на газонах. Дехто розгортає кульки з бутербродами, у декого в руках пакети з Макдональдс. Ховаються від сонця під парасольками з написом "Партія регіонів". Столи біля ларків з продуктами забиті, до них - величезні черги. Люди скуповують пиріжки, біляші та круасани одразу по 5-10 штук. Дехто групками прямує в сторону Співочого поля, кілька чоловіків навпаки — спускаються звідти газоном, поправляють штани.
Поодаль на стоянці припарковано більше 20 великих автобусів. Біля мітингувальників — два мікравтобуси з "беркутівцями".Територією патрулює ще близько двох десятків міліціонерів.
- Мені цікавіше на Київ подивитись, ніж читати, нащо той марш. Нам щось пояснювали в автобусі, але я не слухав — спав. Хочу подивитись місто. Зі своєї Знамянки їздив тільки до Кіровограда. Нє, те що заплатять, то я знаю, по 200 гривень, - не кинуть, але все одно політика скучна, — каже 17-річний Антон. Має голену голову. Одягнений у спортивні штани, сорочку та кросівки. В руках сіра олімпійка, - А як до Хрещатика пройтись? З історії знаю що фашистами були німці, а щоб українці - то не знаю.
Група молодих хлопців стоїть на узвишші та вітають всіх, хто проходить повз.
- С Луганска всем привет! Ура! - волають у мегафон. Люди, які йдуть знизу, радісно їм відповідають. Молодики вітаються з кожним регіоном, який проходить повз.
- С праздником — с днем Европы, наверное, - кричить у телефон чоловік у футболці. На голові — паперова кепка з написом "антифашистський марш", - Какие будут вказівки? Через полчаса, наверное, двинемся на Европейскою площадь.
Тим часом колони людей об'єднуються та йдуть в сторону Лаври. Потроху до них підтягується все більше і більше людей. Вони виходять на проїжджу частину, забиваючи вулиці з усіх сторін — у будь-якому напрямку пройти неможливо. Тролейбуси опиняються заблокованими. Та сама доля — і в машини "швидкої допомоги".
- А ви колону тут не видели?, - каже 57-річний Сергій Іванович, трохи шкультигає. - З Первомайска. Потерил своих где-то, не могу найти. - бідкається, озирається по сторонам. Навколо — лише маса людей у синіх та білих футболках та кепках Партії регіонів. - Нас только с Первомайска три автобуса приехало, нельзя же столько людей потерять.
З хвилину озирається довкола, вдивяляється в обличчя.
- Де твоя подруга, пускай есть несет, - врешті звертається до свого товариша, який стоїть поряд. У руках у нього- прапор "Регіонів". - Мы приехали в 7 часов и еще ничего не ели.
- Та пагоди, давай дойдем до места, а там уже разбереся, - відповідає той. Представляється Петром Максимовичем і пояснює, - У меня жінка в Киеве работает. Вот и приехал, - редко видимся, а так есть повод. Сейчас должна нам чего-то поесть принести. Она даже с работы отпросилась, чтобы прийти сюда, - посміхається, з-під довгих вусів відкриваються кілька золотих зубів. - Ну и Партию регионов давно поддерживаю.
На початок колони встають кілька людей з великими транспорантом "В Европу- без фашистов". Неподалік від нього збираються народні депутати від ПР.
- Я думаю, що якщо почитати лозунги, які тут є, всі зрозуміють мету акції, — каже лідер фракції ПР Олександр Єфремов. - Сьогодні День Європи і ми зібралися тут, щоб сказати про те, що населення України хотіло би приєднатися до європейської спільноти. І друге, ми не хотіли б, щоб у нашому суспільстві розвивалися фашистські ідеї.
У цей момент до колони приєднуються кримчани. Вони голосно вітають присутніх, кричать та свистять. У руках транспоранти: "Осторожно, фашизм на Свободе", "ВО "Свобода" - угроза миру в Украине", "Нацизм в Украине, давай, до свидания".
За 15 хвилин колона врешті рушає. Попереду хлопці несуть три прапори — Європейського союзу, України та Партії регіонів. Позаду — транспорант, а за ним зо два десятки нардепів.
- Я думаю, це хороша гуманістична ідея та хороша погода привели стільки людей, - каже нардеп Ганна Герман. Іде в першому ряду. - Ми розраховували, що буде близько 50 тисяч. Однак, людей більше. Люди йдуть, радіють, вітають один одного зі святом Європи. Я думаю, це хороший привід об'єднатися.
До ряду парламентарів вбігає чоловік років 40. Він хитається, на ньому - розстібнута сорочка, у руках прапор Партії регіонів.
- Яник — молодец!, - кричить. Його миттєво випихають два охоронці.
По обличчям парламентарів стікає піт. Сорочка Тігіпка наскрізь промокає та прилипає до тіла, рукава засучені. Єфремов розстібає гудзик та витирає піт з чола.
Колона зупиняється біля пам'ятника генералу Ватутіну. На підході до нього по обидва боки стоять підлітки та літні люди із букетами гвоздик. Нардепи відділяються від маршу, беруть ці квіти та кладуть їх до монументу. Навколо у Маріїнському парку — сотні людей у кепках Партії регіонів відпочивають на лавках та газонах.
- Западняки должны нам поклониться, так как мы их спасли от этой чумы. Но видно, не очень помогло, - картаво кричить сивочолий чоловік. Від нього тхне алкоголем.
- Дед заткнись, а. Зачем это? Есть вожатый, пусть и кричит, - хапає за плече його смуглий чоловік з татуюванням ікони на біцепсі.
За півтори години колона врешті зупиняться на Європейській площі. Всі люди на ній не поміщаються — кілька тисяч розтягується ще вгору по вулиці Грушевського. На площі — встановлена сцена та близько сотні молодих активістів у білих футболках з написом "За Європу — без фашизму".
- Ми зібралися тут, щоби сказати "ні" фашизму. Давайте скажемо разом: Фашизм не пройде! - вигукує зі сцени ведучий.
Та багатотисячний натовп його не підтримує. Всі займаються своїми справами: швидко займають всі лавочки та бордюри навколо. Багато хто — йде до парку, чи на Майдан Незалежності.
- Сегодня поднимают камень национализма, - каже зі сцени "регіонал" Вадим Колесніченко. Люди не реагують. - Радикальные националисты понимают, что из-под этого камня вылезают гады и коричневые слизи. Они этим камнем хотят расколоть единство нашего государства", - подчеркнул "регионал". Он добавил: "Я не могу сегодня согласиться с тем, что я, когда говорю по-русски, могу быть оккупантом. Нас сегодня делят по языковому, религиозному и национальному признакам. Нам сегодня предлагают национальную войну. Нацисты со "Свободой" хотят вынести конфликт на улицу.
Виступають 5 нардепів та три ветерани. Врешті учасники мітингу зачитують резолюцію:
- Ми висловлюємо солідарність з європейськими країнами, тому не дозволимо націоналістам — провокаторам знищити цілісність нашої держави. Ми закликаємо громадян України не піддаватися на провокації націоналістів та лідерів опозиції, які їм сприяють.
Тільки-но оголошується, що офіційна частина завершена, люди на площі миттєво знімають із себе футболки та кепки Партії регіонів.
- Де всі наші?, - кричить чоловік до групи підлітків. - Давайте собирать, уже скоро на автобус идти. Быстрей!
Заморені сонцем люди швидко змотують прапори. Дехто обливається водою. Кілька десятків людей повсідалися прям на асфальт на площі. Хлопці познімали футболки та пороззувалися.
На сцені тим часом продовжується концерт. Виступає гурт "Брати Кармазови", Джанго та Олена Вінницька. Під час останньої пісні на площі залишається близько сотні людей. На місці мітингу - лише купи пластикових пляшок та пакетів.
По дорозі до метро Арсенальної ще де-не-де трапляються групки людей. Вони сидять і лежать на газонах. Дехто — на упаковках з мінералкою. Чекають на свої автобуси, аби їхати додому.
5 
8759
Коментарі
177