1 грудня 1991 року в Україні відбувся референдум за незалежність. За ці за 20 років українцям вдалося вибудувати основи демократії, вважає гендиректор Київського міжнародного інституту соціології 63-річний Володимир Паніотто.
Чи є загрози незалежності зараз, через 20 років після референдуму?
- Так, є. На трієчку. За соцопитуваннями, понад 40 відсотків українців хочуть повернутися до СРСР. Близько 36 відсотків вважають Сталіна великим вождем. Люди схильні забувати погане і пам'ятати добре, тому, тільки-но настають економічні негаразди, ностальгують за ситішим минулим та за "сильною рукою". У нас є реальні вибори, які проходять у драматичній конкурентній боротьбі різних політичних сил. Причому щоразу перемагає опозиція. Маємо свободу слова. А от економічних досягнень менше, хоч рівень бідності в останні 10 років знизився. Соціальна несправедливість зросла через непропорційний розподіл національного продукту. Кілька олігархічних кланів контролюють практично всю економіку.
Перед референдумом 1991-го говорили, що Україна має найвищий економічний потенціал серед республік СРСР.
- Чого тільки тоді не казали! На повному серйозі писали про золото гетьмана Полуботка, яке нібито в Англії. Вираховували, що кожному українцю припаде шість тисяч доларів, коли квартира на Бессарабці в Києві коштувала півтори. Наш економічний потенціал нікуди не дівся. Просто усі, хто приходив до влади, намагалися швидко покращити життя для себе та свого оточення, а не для тих, хто голосував. На непопулярні реформи не зважувалися, бо це створювало б ризики під час наступних виборів. Хоча Віктор Ющенко і Віктор Янукович у перший рік президентства мали колосальну довіру, могли реформувати все, що завгодно.
Чому українці розчаровуються у владі, але голосують майже за тих самих?
- Людям бракує політичного досвіду, щоб відрізнити порожні обіцянки від реальних дій. Навіть я вірив у деяких політиків, а потім хапався за голову, коли бачив, що вони витворяють. Мені було незручно перед рідними і колегами.
Чи можна було у нас провести люстрацію — заборонити чиновникам, які скомпрометували себе, займати посади, балотуватись в представницькі органи — як це зробили у деяких країнах Східної Європи?
- Теоретично, можна. Але серпневий путч 1991-го закінчився так швидко, що в Україні зміни у владі були менші, ніж навіть у Росії. Не було боротьби між прихильниками і противниками путчу, тому влада залишилася старою. Націонал-демократи заради незалежності держави не пішли на різкий злам старої державної машини.
Наші проблеми не в тому, що ми не пройшли морального очищення. У нас недостатнє розуміння необхідності механізмів, які забезпечують свободу і незалежність. У Швеції соціологи не займаються вивченням рейтингів політичних симпатій. Кажуть, що це проблема тих, хто йде у владу. Фахівці ж досліджують очікування людей і аналізують дії влади. Наприклад, визначають, які елементи виборчої системи роблять недієздатним парламент. Їхні висновки обговорює все суспільство, після цього закон про вибори вдосконалюють. А у нас закони ухвалюють так, щоб правляча партія мала більше шансів потрапити до парламенту.
6 
8759
Коментарі
16