Увечері минулої п"ятниці на майдані Незалежності в Києві зібралося близько двох десятків людей. Вони відзначали сьому річницю акції "Україна без Кучми".

Поштовхом до неї стало зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе та оприлюднення записів, зроблених майором держохорони Миколою Мельниченком у кабінеті Леоніда Кучми. 15 грудня 2000 року на Майдан вийшли майже 50 чоловік.

Сім років по тому тут встановлюють намет. Всередині розстеляють вишиванку. На неї ставлять фото покійних журналіста Георгія Ґонґадзе та телеоператора Тараса Процюка. Запалюють дві свічки. Приносять букет гвоздик.

Учасник тих подій, керівник інституту "Республіка" 45-річний Володимир Чемерис вважає, що "Україна без Кучми" не виконала свого завдання. Головним було змінити систему влади, але цього не сталося.

— Уже за два дні тут було повно людей, — згадує він події семирічної давнини. — Спричинило вибух не убивство Ґонґадзе. Причини були соціальні, набагато глибші.

Біля намету ставлять дві металеві бочки. У них накладають дрова, запалюють. Приходить 40-річний киянин Олег Бойко. Працює майстром в одному зі столичних ЖЕКів, а під час акції був комендантом наметового містечка. Відсидів за участь в ній чотири роки в тюрмі.

Вона на "майні", а я відсидів у тюрмі

— Я не шкодую, що брав участь у тих подіях. Бо опісля народ встав із колін, а зерна посадили ми, — стукає кулаком у груди, гладить рукою вуса і продовжує: — Я першу палатку поставив із Вальою Семенюк (нині Валентина Семенюк є головою Фонду Держмайна. — "ГПУ"). Але бачите, вона на "майні", а я відсидів у тюрмі, — усміхається чоловік. — Тому тут сьогодні зібралися такі, як я. У парламенті ж краще, тепліше. Їм цього не треба.

Ззаду до нього підходить Валентина Семенюк, 50 років.

— Ой, Валя! — здивовано говорить Бойко.

Обіймаються і кілька разів цілуються. Потім стають біля намету. Розливають у пластикові стакани вино.

— Слава нації! Смерть ворогам! — вигукують.

— Тоді ми спали на асфальті, на дерев"яних дошках! Пам"ятаю холод, слякоть, як важко забивався перший гвіздок у граніт. Але це нас згуртувало, — патетично говорить Семенюк. — Сьогодні в наших ворогів інакші обличчя, прізвища. Але вони перекошуються, бояться, бо ми тут зібралися.

Співкоординатор акції "Україна без Кучми" Юрій Луценко на Майдан не прийшов. Він брав участь у переговорах у парламенті.

×