"У Януковича звірина чуйка"

 

— Рівень довіри до парламенту — десь 1 відсоток. Тому балотуватися по списках — нечесно, — каже нардеп-"нунсівець" Кирило Куликов, 42 роки. Він — висуванець по мажоритарному округу №212 в Дарницькому районі Києва від партії "Удар". — Нечесно, коли лідери опозиції йдуть на чолі списку. Хай вони ідуть по округах. Той самий Яценюк, Гриценко. Вони виграють. Навіщо ховатися у списку?

Із Кирилом Борисовичем зустрічаємося в його офісі на Подолі. Тут кілька кімнат, в яких сидять його помічники, і кухня. У кабінеті Куликова — портрети актриси й кумира 1950-х Одрі Хепберн. Подушка на диванчику теж із її фото.

Яку Верховну Раду побачимо після 28 жовтня?

— Баланс влада-опозиція не зміниться. На жаль, досвід показує, що 90 відсотків мажоритарників — пропрезидентські люди. Важко бути одному. У влади є дуже великі впливи на одинаків. Я ходив по цьому парламенту один, і всі мене звинувачували, що я — "тушка". Віктор Балога запропонував співпрацювати з "Єдиним центром", коли очолював Секретаріат президента. Але тоді ще існувала "Народна самооборона". Я відмовився. А в результаті більшість "Самооборони" побігли до "регіоналів". Балога тоді вже не займав ніяких посад, і я пішов до нього з трьома умовами мого вступу в "Єдиний центр". Перше: політик його рівня не може погоджуватися на посаду міністра з надзвичайних ситуацій. Він відповів: "Ти що, брате, звичайно ж, не піду!". Друге: запропонував підтримати мої підходи щодо референдуму в Києві. Третє: я сказав, що стану спікером від групи "Єдиний центр". Балога підтримав. Після цього мене перестали пускати на ефіри. А київське відділення партії в перший же день висловило мені недовіру. Балога з точки зору політичної — диво. Такого хитрого я ще не бачив.

Віктор Балога заявив, що вже не хоче бути міністром із надзвичайних ситуацій, а його місце в парламенті. Що принесуть у Верховну Раду такі депутати-мажоритарники, як він?

— З ними ніколи не буде сумно. Хоча баланси у владі до виборів ще зміняться. Там дуже багато груп впливу і між ними йде протистояння. Я не розумію Януковича. Навіщо йому всі ці "Межигір'я", вертольоти, унітази, 15 охоронців? У нього ж звірина чуйка. Він таке пройшов, що мало хто проходив — двічі сидів, вийшов, пробився у владу, програв президентські вибори, але потім виграв. Раніше Янукович діяв, як Кучма — балансував. Тепер такого немає. Як його загнали в цей глухий кут із Тимошенко? Що тобі зробив Юра Луценко? Випусти й говори всім: "У мене правосуддя. Суд прийняв рішення". І воюй далі. А тут раз — і все впало.

Як оцінюєте список Об'єднаної опозиції?

— Я три роки не розмовляв з Олесем Донієм, у нас особисті протиріччя. Але після того, як його не взяли у список, я йому подзвонив і сказав, що простягаю руку. Так само зателефонував до Тараса Стецьківа. Я працюю в комітеті з такою божою людиною, як Антоніна Болюра. Та вона тільки почує ім'я Тимошенко, вже починає плакати. Як її можна було відсунути на непрохідне місце й узяти якусь Донець? Бачимо, що вірних Тимошенко людей викинули. Вона фактично втратила вплив на свою політичну силу.

На противагу вам опозиція говорить, що не об'єдналися з "Ударом", бо Кличко понабирав незрозумілих людей, кримінальних авторитетів.

— Коли Чічоліна (італійська порноактриса, що пішла в політику. — "ГПУ") починає говорити про цнотливість, то це смішно. Кличко зробив дуже правильно, що взяв у список своїх депутатів із Київради. Це той кістяк, що завжди буде з ним і не зрадить. І він їх не кине.

В Об'єднаній опозиції не так?

— Ну а де Шкіль? Де Гримчак? Де Шаго? Ігор Черкаський? Чепинога? Перелік списаних як непотріб бійців довгий.

Чому не вступаєте в "Удар"?

— Навступався вже.

Чи не замало у Кличка політичного досвіду?

— Свого часу єдиною претензією до мене, коли йшов на посаду керівника Інтерполу, було те, що я не працював у міліції. Це сказав мені тодішній секретар Ради нацбезпеки й оборони Петро Порошенко. Я запитав в нього: "Це добре чи погано?". Те саме і з Кличком. У політику треба вливати свіжу кров.

Бере слухавку і просить принести ще одну чашку чаю.

Хто з людей, яких називають "совістю нації", мав би йти до Верховної Ради?

— Віктор Мусіяка. Він писав Конституцію. Такі там справді потрібні. Є правозахисник Євген Захаров, який мав стати Уповноваженим з прав людини. І де він зараз? Чому його ніхто не згадує?

А Ігор Юхновський, Левко Лук'яненко, Мирослав Попович?

— Це інша генерація. Вони вже стоять над нацією. Важко уявити інтелектуала Мирослава Поповича в одній залі з автогонщиком Лук'яновим (виклав в інтернет фото, де на спідометрі його машини  — 240 км/год. — "ГПУ").

Чого чекати далі?

— Все в руках Януковича. Пригадую, як я стояв біля афганців, коли вони штурмували парламент, і казав не робити цього. Якби тоді "Беркут" зробив крок уперед, була б м'ясорубка. З іншого боку, я бачив ситуацію біля Українського дому після голосування в першому читанні мовного закону. Там було не зовсім протистояння, а картинка.

Якщо ми, опозиція, хочемо змін у країні мирним шляхом, треба робити це через Конституційну асамблею. Якщо проти входження до її складу, маємо вдягати камуфляж і йти на війну.

Ви готові взяти на себе відповідальність за людей, яких поведете, і за кров, що може пролитися?

— Якщо це буде, я сам піду, бо є воїном. Вирішити цю ситуацію мирним шляхом можна буде після виборів — десь протягом місяця. Інакше зметуть і владу, і опозицію. Хорошої війни не буває. Мені сподобалося, що Майдан був добрий-добрий. Такого вже не буде.

Це призведе до ще більшого занепаду країни?

— З економічної точки зору більше падати вже нікуди. Це тільки в Азарова кожного дня все покращується, збільшується та зростає. А в усьому світі є відчуття стагнації. Куди дівати українську продукцію? Чим платити відсотки по кредитах? Якщо немає економіки — немає ні мови, ні держави, ні герба.

Що треба зробити?

— Маємо змінити пріоритети розвитку країни. Уряд не повинен працювати на неіснуючі галузі — зокрема на металургію. Те, що пов'язано з минулим століттям, не дає потрібної віддачі. Водночас у нас дуже хороша інфраструктура. Євро-2012 це довів. У нас багато програмістів, які, не виїжджаючи з України, працюють на іноземні компанії й отримують по 3 тисячі доларів зарплати.

Треба дати можливість розвиватися малому та середньому бізнесу. Вони взагалі мають не сплачувати податки п'ять років. Надавати державну підтримку тим, хто створив мінімум сто робочих місць, і тим, хто започатковує новий бізнес.

Куликов виходить на вулицю. Сідає в "мерседес" та їде. Каже, на округ. Нас проводжає його прес-секретарка.

— Ось тут його щодня чекають бабусі, — показує на кілька лавок. — Він приходить, усіх забирає й веде в кабінет. На кожне звернення відповідає.

×