— Я свій вибір зробила. 17 років життя  віддала середньому класу, тому не можу піти в команду, яка його знищує, — каже у суботу 58-річна Олександра Кужель із трибуни на з'їзді партії "Сильна Україна". Проходить за спиною її лідера — віце-прем'єра Сергія Тігіпка. Зупиняється, розвертається і знову прямує до трибуни. — І прошу вас, Сергію Леонідовичу, прийняти мою відставку з посади заступника голови партії.

Кужель — у червоній спідниці, піджаку та чорній водолазці. Вона виходить із зали під оплески. На з"їзді —  336 делегатів.

Цього дня Тігіпко запропонував однопартійцям влитися в Партію регіонів. Усі виступаючі до і після Кужель підтримали цю ідею.

Спускаємося на перший поверх у бар "Президент-готелю". Сідаємо в кабінці. Олександра Володимирівна замовляє каву з вершками. Підходять п'ятеро членів "Сильної України".

— Усаживайтесь, ребята, заказывайте чаек, кофеек, — каже їм і повертається до нас. — Це приїхали партійці, які не хочуть вступати в "Регіони".

Скільки незгодних із рішенням Сергія Тігіпка?

— Точної кількості не знаю. До мене підходили люди, казали, що проти ліквідації партії, але їм не дали слова. А цих п'ятьох, — киває на чоловіків, —  взагалі не пустили в залу.

Навіщо "Сильна Україна" Партії регіонів?

— У "Регіонів" дуже впав рейтинг, а "Сильна Україна" топчеться на їхньому полі. Вони прибирають конкурента.

Тігіпко — амбіційний політик і хоче більшого, ніж має: спочатку стати прем'єром, потім — президентом.

1 липня він говорив, що "Сильна Україна" йтиме на вибори самостійно. Що змінилося за ці кілька місяців?

— Він не пояснив. Після того, як я висловилася проти, Тігіпко зі мною не розмовляє. Через третіх осіб попросив звільнити офіс. Мені здається, йому соромно. Він колись сказав: "Кужель уже в БЮТі". Доштовхаються, що я туди піду.

Тігіпко стверджує, що злиття з "Регіонами" допоможе проводити реформи. Чи це так?

— Питання — які реформи? Добре, якщо проведуть судову реформу і зроблять суди прозорими. Тігіпко хоче реалізувати реформу пільг. Приміром, у Швеції раз на п'ять років перевіряють право пільги. А в нас, буває, заходиш у величезний будинок — усе в килимах, кришталях, а господар пишеться інвалідом. Це ганебно. Голова Верховної Ради Володимир Литвин має пільги як учасник бойових дій. Багато народних депутатів отримують 50 тисяч як чорнобильці.

Водночас по допомогу до мене звернулася жінка. Каже: "Я народила від чоловіка-чорнобильця дитину. Він нас покинув і пішов до іншої жінки, в якої вже була дитина. І пільги із з чоловіком перейшли до чужої дитини".

Таких ситуацій безліч. Ми надавали Тігіпку пропозиції, як провести підготовчий етап реформування пільг. Пропонуємо розумні кроки, а вони роблять по-своєму. То який сенс до них іти, що це додасть країні, людям?

Чому люди мовчать?

— Зараз той період, коли говорять на кухні. А потім…Чому я вважаю, що потрібен громадський рух? Людям треба дати альтернативу і відповідь, чого ми хочемо. Як ми розуміємо мораль, свободу преси, розвиток медицини, освіти. Якщо є спільне бачення, то далі справа за політиками, які мають це виконувати. Поки що суспільство не виробило спільної позиції із жодного питання. Всі розуміють, що так, як сьогодні, жити неможливо. Але якою ми хочемо бачити нашу країну?

До мене багато хто дзвонив із партійців, лідерів обласних організацій "Сильної України". Питали: йти в Партію регіонів чи ні? Я казала: "Йдіть. Хоч на якийсь час отримаєте гарантії, що не порвуть ваш бізнес".

Чому, коли просять підприємців відкрито говорити про наїзди, вони відказують, що їм легше заплатити?

— Зараз на одну частину підприємців чи в міліції, чи в прокуратурі, чи в СБУ відкрили справи і вони бігають та намагаються "закрити" їх. Коли ти кажеш, що гине вся країна, відповідають: "Я розумію, але в мене тут біда". Це правильний інстинкт. Він має врятувати свій бізнес, свій колектив, свою сім'ю.

У другої частини бізнес уже відібрали або саме відбирають. Багато хто з таких сидять за кордоном тиждень-два, приїжджають в Україну на день, щоб ніхто не бачив, і назад.

Усі хочуть одного: щоб була свобода, щоб діти могли спокійно йти до школи, мали перспективу в цій країні. Але... Коли ми йдемо на вибори, то думаємо, що впливаємо на політику в державі. Однак зараз реальний вплив мають одиниці. За такої ситуації не розумію, чого всі хочуть потрапити в парламент. Коли я була депутатом, із моєю думкою рахувалися. А в нинішній Верховній Раді я б померла: сказати щось не можна, висловити власну думку, голосувати на власний розсуд — неможливо. До мене підходять "регіонали" і тихо говорять: "Як я тобі заздрю, ти можеш сказати, а я — ні. Мене знищать".

Чи не було помилкою Тігіпка піти у владу? Адже люди голосували за нього на президентських виборах як за третю силу?

— Якби він після першого туру виборів відкрито підтримав Юлію Тимошенко, була б інша країна. Вона пропонувала Тігіпку стати прем'єром. Була серйозна і розмова, і гарантії. Вони обоє дніпропетровські, знайомі давно. Не знаю, чому Сергій Леонідович прийняв інше рішення. Він прекрасно розумів, що там за команда (у Партії регіонів. — "ГПУ").

Мене запитували: чому підтримувала "Регіони" у 2004-му, 2007 роках? Але ж я працювала тоді з іншими людьми. Я і зараз із повагою ставлюся до Володимира Рибака, братів Клюєвих, Володимира Сівковича, Володимира Яцуби, Юрія Мірошниченка, Олександра Лавриновича. Але не можу прийняти методику роботи розумного, системного Льовочкіна (керівник адміністрації Януковича. — "ГПУ"). Балога (очолював Секретаріат президента Ющенка. — "ГПУ") там і поруч не стояв в умінні все робити і ніде не світитися. Розумію тепер свого друга-вченого із Москви. Я йому казала: "Ой, ці помаранчеві". А він: "Цінуй те, що ви маєте. Згадаєш це, якщо стане так, як у нас". Тепер згадую: бізнес відбирають, мітинги розганяють, опозиція — і не тільки — у тюрмі.

Януковичу є що захищати. Не тільки "Межигір'я". Його син Олександр зараз входить у десятку найбагатших людей України. Звідки у стоматолога такі гроші?

Що чекає на Україну у найближчі кілька років?

— Ще три-п'ять місяців буде осмислення становища. Потім настануть проблеми з фінансами: не зможуть забезпечити виплати з бюджету, затримуватимуть зарплати.

При Юлі була інша ситуація. Вона особисто переламала тіньові схеми в енергетиці. Жоден мужик так не пахав. Тимошенко йшла з роботи опівночі. Ви хочете сказати, що тільки вона в цій країні щось накрала? Стоп. Тоді давайте її банківські рахунки, заводи. Можна ж показати інших осіб, у кого це все є, і їм чомусь не ставлять запитання, звідки воно взялося. Нехай усі заплатять по 3 відсотки доходу — і більш до теми, хто чесніше вкрав, не повертаємось. Ідемо далі.

×