Про зустріч із підприємцем 56-річним Карлом Волохом домовляємось за півгодини до інтерв'ю. Він — член Громадської ради з люстрації при Міністерстві юстиції. В ресторані на вул. Хрещатик замовляє капучіно. Каже, одразу після інтерв'ю матиме зустріч з Арсеном Аваковим, міністром внутрішніх справ.
Однією з вимог Майдану була люстрація. Як вона рухається?
— Повільно. Надзвичайно великий опір.
Де найбільший?
— Всюди. Основна група — на чолі із Сергієм Льовочкіним (народний депутат від "Опозиційного блоку", колишній керівник Адміністрації президента Януковича. — "ГПУ") і російськими спонсорами. Вони ведуть війну проти української люстрації. Такі, як Лавров (міністр закордонних справ Росії. — "ГПУ"), цього навіть не приховують. Бо за успішного очищення влади втратять своїх агентів впливу. Трагізм в іншому. Не принципово, м'яко кажучи, ставляться до люстрації в Адміністрації президента. Відверто крутять носом. Хочуть самі вирішувати — кого звільняти, а кого залишати.
Наша Громадська рада з люстрації пише листи в Адміністрацію президента, що така-то людина підпадає під закон "Про очищення влади". Жодної реакції. Зараз департамент із люстрації при Міністерстві юстиції, який очолює Тетяна Козаченко, збиває і оприлюднить список усіх чиновників, які мали потрапити під люстрацію. Після цього стане проблематично від неї ховатися.
Козаченко каже, що загалом люстрували близько тисячі чиновників — це разом із тими, хто самі написали заяви на звільнення. З такими темпами скільки ще часу треба для серйозного очищення?
— Нам все одно, як ці люди звільняються — за власним бажанням чи ні. А якщо спробують повернутися у виконавчу владу, то не пройдуть люстраційної перевірки. Зараз створюють реєстр звільнених і тих, хто не може бути допущений до влади. За розпорядженням уряду всі керівники центральної влади нададуть інформацію: хто працював за Януковича і на яких посадах.
Елементарний приклад — тепер уже колишній прокурор Києва Юлдашев. Він відверто потрапляв під люстрацію. Але справа не рухалася, хоч набула розголосу. Потім Юлдашев почав сваритися із заступником генпрокурора. Вони відкрили один проти одного кримінальні провадження. Тоді в генпрокурора Шокіна з'явився привід звільнити Юлдашева. І Шокін із задоволенням скористався законом "Про люстрацію", який він так сильно не любить.
Яка ситуація з люстрацією в судах, прокуратурі, міліції?
— У прокуратурі й міліції певні люстраційні етапи пройшли. "Народний фронт" і "Самопоміч" підтримують очищення. У "Блоці Петра Порошенка" підтримують наполовину. У судах звільнень немає.
Чому?
— Більш як рік не працює Вища рада юстиції. А звільняти суддів без цього органу неможливо.
У судах маємо 300 позовів про поновлення на роботі. Більшість із них — це прокурори, на другому місті — міліціонери, на третьому — податківці. Поки що ці позови не розглядають. Чекають, чи вдасться Льовочкіну збити закон "Про очищення влади" в Конституційному суді. Бо тоді їх поновлять на посади.
Льовочкін і Портнов (екс-керівник управління з питань судоустрою в Адміністрації Януковича. — "ГПУ") сильно впливають на Конституційний суд?
— Льовочкін — це величезні гроші. В них обох — спільні інтереси. Дуже хочуть, щоб проти них не порушували кримінальних справ. Льовочкін хоче повернутися у владу, а Портнов — в Україну.
Яке найбільше досягнення люстраційного закону?
— З усіх законів про ефективність влади та боротьбу з корупцією — тільки цей діє. Антикорупційне бюро досі не запрацювало. Те саме з новим законом про прокуратуру.
Найголовніше — не можуть повернутись у виконавчу владу ні Льовочкін, ні Бойко, ні Колесніков, ні Портнов. Вони підпадають під люстрацію. Уявімо, завтра вдається розвалити коаліцію. "Опозиційний блок" на парламентських виборах набирає достатньо голосів, щоб увійти в коаліцію і сказати: хочу в прем'єрське крісло, або двох віце-прем'єрів і трьох міністрів.
Чому досі на волі колишні соратники Януковича?
— А що розслідують? Нічого. Генеральна прокуратура вже рік займається справою щодо суддів Конституційного суду. За цей час жодного з них не допитано. Тільки вдалося добитися, щоб цю справу почали розслідувати в Службі безпеки.
За цим стоять величезні гроші. З'являється якась справа. Думаєте, прокуратура і міліція нею не цікавляться? Суть така: терміново починають досудову перевірку, потім викликають на допит. А далі кажуть: ой, тут у тебе недобре. Пишуть цифру — і той заносить гроші. Тоді в прокуратурі чи міліції продовжуватимуть ще років 10 розслідувати справу, але на виході нічого не буде.
Так працювали до Майдану. Чому нічого не змінилося?
— Люди слабкі. Бачать перед собою мільйони — і втрачають свідомість. Це замкнуте коло. Намагаємось його розірвати законом про люстрацію. Але де-факто міліція, прокуратура, певною мірою СБУ, в боротьбі з корупцією виглядають ганебно. Вони не працюють.
Потрібна надзвичайна політична воля. Вона була у грузинів. Там вдалися реформи і суспільство змінилось докорінно. Такої волі немає в керівництва нашої країни. Лише в окремих депутатів. Сьогодні є Захід, Саакашвілі (колишній президент Грузії. — "ГПУ"). Вони кажуть: ось вам люди, беріть їх, призначайте. І що, пройшов Давид Сакваралідзе на директора Антикорупційного бюро? Ні. Його поставили одним із заступників генерального прокурора. Через кілька місяців, коли Шокін попросить відтермінувати вступ у дію закону про прокуратуру, то скажуть: у всьому винен Сакваралідзе. Бо не зробив реформ. Тепер знаю, для чого вони позавозили сюди грузинів. Щоб показувати світові, мовляв, вас послухались, взяли їх на роботу, а вони нічого не змогли зробити.
Торік після президентських виборів ви казали: якщо Порошенко не продасть свій бізнес, зрозуміємо — щось підсмерджує. Чому справа стоїть на місці?
— Немає інвесторів. Тим паче, таких великих в Україні. Порошенко каже: я вклав 100 мільйонів доларів у фабрику в Росії "Рошен" у Липецьку. — "ГПУ"). Він із жахом думає: як покине це підприємство, його розтягнуть, потрощать, а воно — одне з найсучасніших у Росії. Але якщо президент відчуває, що втрачає довіру народу з цієї причини, то міг би сказати: добре, матиму не 1,5 мільярда доларів, а 1,4. Йому варто було б пожертвувати заводом у Липецьку, хоч втрачати, звичайно, прикро.
Де президент припустився найбільших помилок?
— Головна проблема Порошенка — він не політик, а менеджер. Намагається керувати всіма процесами, контролювати їх. А мав би урівноважувати гілки влади й намагатися зробити їх ефективнішими. В Адміністрацію президента на ключові посади понабирав також не політиків. Вони не розуміють, що роблять. Ці люди були успішні в бізнесі, а в політиці вони — новачки, причому слабенькі.
5 тисяч доларів кожні 12 місяців витрачав на одяг Карл Волох. За останній рік нічого не придбав. Пояснює, що під час війни не можна собі таке дозволяти.
Раз на два місяці літає в Ізраїль
Карл Волох народився в Івано-Франківську. Жив у Чернівцях. Вивчився на журналіста у Львові. 1990 року перебрався в Ізраїль. Вивчив іврит. Почав займатися страховим бізнесом.Одночасно підробляв перекладачем з івриту та англійської для російськомовного видання. У Кишиневі, столиці Молдови, відкрив кондитерську фабрику, ресторани, рекламну агенцію.
— 1998 року стало значно менше грошей і значно більше стрільби. Почався серйозний бандитський переділ. Втратив шістьох друзів, — згадує Волох.
Через рік переїхав до Києва. Відкрив клініку "РоміТаль". Назва походить від імен своїх доньок — 18-річної Ромі і 22-річної Таль. Вони живуть в Ізраїлі. Старша закінчує службу в армії. Планує вивчитися на консультанта з психології. Молодша служитиме в армії. Карл Волох літає до них раз на два місяці.
Любить куховарити. Улюблена страва — плов.
Розлучений.
5 
35413
Коментарі