"Люди готові обороняти країну, а влада — ні"

 

Міліцію треба скоротити втричі

— Десять місяців усю країну ковбасить, а що змінилося? — каже 45–річний Георгій Учайкін. Він — голова наглядової ради Асоціації власників зброї. Запалює цигарку біля свого офісу на Кловському узвозі в Києві. — Нікого не покарали за Небесну сотню. Де люстрація? Виборчий закон не змінили. У новому парламенті побачимо переважно ті самі обличчя. Вимога Путіна: Луганська й Донецька області мають бути з особливим статусом. Як влада пояснюватиме людям, заради чого полягли стільки людей?

Путін сказав, що за бажання може протягом двох тижнів дійти до Києва. Це реальна загроза?

— Він збрехав, бо за великим рахунком, він може захопити Київ за добу. Чи всі забули, що з боку Чернігова до Києва трошки більше ніж 200 км? Тому технічно – це абсолютно можливо. Та й навіщо Путіну заходити в Київ? Місто можна просто оточити. Наприклад, перекрити залізничні колії, автомобільні шляхи, зруйнувати зв'язок, висадити десант в трьох аеропортах – "Бориспіль", "Жуляни", "Гостомель".  Чи такий варіант ніхто не розглядає? Чому Маріуполь, Запоріжжя, Харків, Херсон готуються, а Київ ні? Звідки така впевненість?

Як запобігти цьому?

— Потрібно готуватися. 88 відсотків українців готові брати участь у партизанській діяльності, за опитуванням на одному з радіо. Якщо буде повномасштабна війна. І мобілізаційний резерв нормальний, і все добре з патріотизмом. Є проблеми зі зброєю. Рига — маленьке місто, 750 тисяч населення — і 50 зброярських магазинів. Виходиш з одного — бачиш наступний. Вони що, ідіоти? Чи дуже просунуті? У Молдові можна носити пістолети й револьвери з 1994 року. Дозволено це після початку придністровського конфлікту. Фактично, ми щонайменше маємо своє Придністров'я на Донбасі. Що швидше влада це зрозуміє, то менше втратимо людей.

Українці готові обороняти країну, влада — ні. Що заважає погодити з генштабом план укріплень, вирити необхідну кількість окопів? Є інженерні війська. Окопи легше заздалегідь вирити екскаваторами, ніж потім лопатами під обстрілами. У стані загрози Запорізька, Харківська, Херсонська, Сумська, Миколаївська, Одеська області. Де блокпости? Ті, що навчилися робити хлопці в зоні війни — із засідками, кулеметними розрахунками, бетонними блоками, перекриттями? Чому цього не роблять? Недоцільно? Рік тому повірили б, що в Україні буде війна? Ні. Чому ж досі діємо так, як до її початку?

Порошенко пропонує готуватися до затяжного протистояння з Росією й до партизанської війни. Як це зробити?

— Проводяться вишколи, люди відпрацьовують тактику, навчилися рити окопи, знають, як там ховатися. А що далі? Де вони візьмуть зброю? На складах Міноборони? Ті найперше зруйнує ворожа авіація або захопить. Ніхто туди не добіжить. Як тоді відбуватиметься партизанщина? Лише власник може воювати зі своєю мисливською зброєю. А потім розраховувати, що вдасться здобути трофейну.

Людей слід навчити користуватися не лише ­автоматом Калашникова, а й гранатометом. Готувати до можливої мобілізації.

Багато хто каже, що в зоні антитерористичної операції потрібно переходити з окопної тактики боротьби до диверсійно-партизанської.

— А що таке АТО? Треба вводити воєнний стан. У Маріуполі де-факто він уже діє. Там і комендантська година. Люди мають збагнути, що триває війна. Розуміють це тоді, коли рахують: того вбили, того поранили, той — у полоні. В кожного є знайомий, якого втратили. Біда прийшла майже в кожен дім. Нічого собі АТО — з сотнями танків і "Градів"!

Варто перейняти досвід Швейцарії чи Ізраїля, де всі чоловіки мають зброю?

— Міністр оборони Гелетей сказав: українська армія переходитиме на швейцарську модель. Тоді штатну зброю мають усі чоловіки від 20 до 50 років. Тому питання: як за швейцарської моделі у мене вдома стоятиме автомат Калашникова, якщо досі не маю права на маленький пістолет? Яка законодавча база підведена під такі слова міністра оборони? Для реалізації швейцарської моделі потрібно задіяти всі відомства, що працюють у країні. Щороку людину слід призивати на ви­школи на три-чотири тижні. А хто в цей час платитиме їй зарплату? А компенсуватиме збитки підприємству, що зберігає робоче місце?

Для переходу на швейцарську модель потрібно щонайменше шість років. Починати слід із законів, бо інакше все інше відбуватиметься в ручному керуванні. Треба внести зміни до Конституції, що зафіксують право на зброю. Зараз ми відновили обов'язковий призов до війська. Добре, але що це змінило? Поки що — нічого.

Маємо понад 300 тисяч дармоїдів — ментів. Вони масово воюють? Ні. Залишити треба третину, аби займалися професійною діяльністю.

Які небезпеки можливі, коли люди зі зброєю повернуться з війни?

— Це не є найбільшою проблемою. Інфраструктура великої кількості міст на Донбасі зруйнована. Немає опалення, газу, електрики, води. До перших морозів відновити все в повному обсязі нереально. А що робитимуть тамтешні жителі? Частина подасться в Московію. Та чимало хто поїде сюди — у Київ, Львів, Одесу. Вже вибралися ті, хто з машинами й можуть купити чи орендувати квартиру, почати бізнес. Приїдуть і ті, хто не здатен цього зробити. Його будинок зруйнували, всі заощадження проїв. Не має зимового одягу. Будуть серед них і ті, хто воював проти України. Такі вже здолали бар'єр убивства людини. Ви можете спрогнозувати розвиток подій, якщо хоча б 10 відсотків від населення окупованих територій приїдуть в інші регіони? В них нічого немає й вони нічого не бояться. За рівнем злочинності наблизимося до показників Сомалі. Вбиватимуть за теплу куртку.

Як в умовах фактичної війни проявляють себе силові структури? Які працюють більш-менш адекватно, а в роботі яких — повний провал?

— Не критикуватиму нікого, хоч є за що. Час змінювати систему, а не прізвища. Якось потрапив на курси, що проводили інструктори дуже відомого стрілецького клубу для офіцерів Збройних сил. Ішлося про підвищення стрілецької майстерності. На полігоні була відкрита величезна територія, 35-градусна спека. По коліна нескошена трава, що вигоріла й пожовкла. Офіцери отримують патрони, відпрацьовують вправу і рачки шукають гільзи для звітності. Як їх готувати, якщо півгодини витрачають на таку маячню? А їм їхати туди, на передову. І від того, які знання отримують тут, залежатиме життя — їхнє й підлеглих. Усе потрібно починати з нуля.

За якою системою варто будувати армію?

— Частково слід переймати досвід Ізраїлю та Швейцарії. В Ізраїлі служать і чоловіки, і жінки. Але чи в Україні потрібно, щоб дівчата служили? Треба дискутувати. У Швейцарії військовозобов'язані чоловіки від 25 до 45 років. Щорічні збори, автомат — удома. Теж треба збирати фахівців і радитися.

Поряд із Росією ніколи не будемо почуватися в безпеці. Щоб побудувати справжню модель захисту, знадобиться не одне десятиліття. Але перші результати побачимо років за шість. Якщо людина йде в армію у 18, то з 14 років має починати підготовку. Наприклад, стріляти в тирах, уміти розібрати автомат, знати правила поводження зі зброєю, дбати про свій фізичний стан. Інструкторів вистачає — це відставні офіцери, учасники АТО.

Двічі відраховували зі школи

Георгій Учайкін про себе каже: "Я — націоналіст аж до кісток. Це свідоме рішення, до якого сам прийшов".

Народився в Києві. Двічі відраховували зі школи за бійки. Займався боксом.

1986-го вступив до музичного училища ім. Глієра на клас естрадної гітари. Наступного року пішов до війська — музикантом у Київське вище військово-морське політучилище. З початку 1990-х дев'ять років керував і був співвласником групи компаній "Нова". Продюсували зірок естради, влаштовували концертні тури, записували касети, компакт-диски. З 1999-го Учайкін є співвласником рекламного агентства "Нова".

П'ять років тому створив Українську асоціацію власників зброї.

Розлучений, має доньку Анну. Про родину розповідати не хоче.

2 гвинтівки є в Георгія Учайкіна — мис­лив­ська рушниця й цивільна версія автомату Калаш­никова. Іноді відвідує стрілецькі комплекси. Не полює.

×