"Децентралізація — це шлях до зміцнення України"

 

— Нам більше не потрібно кривавих революцій, — каже з трибуни 53-річна Юлія Тимошенко, лідер "Батьківщини".

5 травня вона зібрала сільських, селищних і міських голів та депутатів місцевих рад у столичному Міжнародному виставковому центрі. Приїхали понад 6 тис. осіб.

— Сьогодні — дуже непроста ситуація, — продовжує. — Маємо неоголошену війну на наших кордонах. Маємо окуповану територію Автономної Республіки Крим. Уся Східна і Південна частина України бурлить від диверсійних груп та їх акцій, від окупантів та терористів. Гинуть українці. Нещодавно ми втратили 46 людей в Одесі.

Тимошенко оголошує хвилину мовчання. Делегати встають.

— Багато розмов сьогодні йде про федералізацію, — каже лідер "Батьківщини". — Насправді про це говорять люди, які ненавидять Україну. Тому що створенням в Україні 25 автономних республік легко узурпувати владу, а потім легко розірвати нашу державу на шматки. Це шлях у нікуди, оскільки ні Донбас, ні Закарпаття, ні Слобожанщина не зможуть стати світовими лідерами, якщо будуть відокремлені. Сьогодні ставиться питання про нашу дестабілізацію. Ті, хто добиваються федералізації, навіть не знають до кінця, що це таке і як це функціонуватиме в умовах нашої держави. Ті, хто добиваються федералізації, хочуть, щоб в Україні було створено декілька ­феодальних шматків і князівств. Щоб були території в управлінні окремих кланів. Вірю, що ми з вами навіть голими руками, але повернемо Крим Україні! — підвищує голос Тимошенко.

— Молодець! — вигукують із зали. Аплодують.

— Світ сьогодні вражений не тільки нашими революціями і прагненням до свободи, — продовжує Юлія Володимирівна. — Світ сьогодні вражений тим, що Україна демонструє вищі рівні духовності, інтелекту, здатності боротися за себе. А найголовніше, ми змінюємо світ. У той час, коли Кремль проти нас здійснює небувалу за своїм нахабством агресію, на центральній площі Росії йде марш миру на підтримку українців. Марш миру проти Путіна і проти війни в Україні. І коли ці колони росіян ідуть і несуть прапори за Україну на чолі з найвідомішими людьми Росії, несуть на плечах наші жовто-блакитні прапори, то знайте: ми змінюємо Росію. З тієї хвилини, коли Путін поставив свій чобіт на територію Криму, потрапив у пастку. Українці взяли його в полон і живим, політично живим, ми його від нас не випустимо.

Делегати аплодують.

— Юля правильно говорить, — перешіптуються двоє чоловіків.

— Із двох сторін йде знищення російського авторитарного режиму. Українці підняли весь світ за Україну і проти диктатури Росії. Проти тероризму й окупації. Світ уже бачить президента Росії як ворога для світового порядку №1. Бачить як людину, яка загрожує стабільності світу. Сьогодні кожен народ сумнівається в тому, що завтра Путін не піде війною на їх країни. І тому світ не випустить зі своїх обійм терориста №1. Щодня підніматимуть рівень санкцій. Через шість тижнів Україна буде мати нового керівника держави. Всіма силами, що маю, не дам зірвати вибори 25 травня і 15 червня. Ніколи не дозволю Росії розмовляти ультиматумами. Нав'язувати нам Конституцію, склад уряду, стратегію нашої інтеграції або неінтеграції в Європейський союз, диктувати нам, як будувати самостійність наших регіонів.

Тимошенко підписує меморандум із Всеукраїнською асоціацією сільських і селищних рад:

— В Україні відсутність повноцінного місцевого самоврядування призвела до того, що люди, які живуть на певних територіях, і голови сільських, селищних рад, міські голови не відчувають жодного важеля впливу на формування бюджету, на розвиток економічної потужності в регіоні. Напружена соціальна ситуація в регіонах сьогодні — це підґрунтя для сепаратизму, що роздмухується. Тому наше стратегічне завдання — децентралізація. Але розумна, збалансована, без втрати керованості України. Найбільш важливим кроком у цьому напрямку повинна стати ліквідація обласних та районних державних адміністрацій. Децентралізація та реформа місцевого самоврядування передбачає, насамперед, перерозподіл значного обсягу повноважень із центру на місця. Права регіонів повинні бути істотно розширені. Внаслідок проведення реформи місцевого самоврядування в Україні планується сьогоднішнім урядом створити 27 регіонів, 120–150 районів і 1500–1800 громад. Маю намір після виборів президента завершити разом з вами цю роботу. Головне — створити мережу торгівлі, що дасть право нашим сільгоспвиробникам торгувати готовою продукцією без посередників. Якщо це зробимо, нам заздритимуть газовики й нафтовики, металурги, — усміхається Тимошенко. Зала аплодує. — Зробимо нашу країну лідером у глобальному просторі з реалізації екологічно чистої готової аграрної продукції.

На сцену виходить нардеп від "Батьківщини" 57-річний Іван Кириленко. Дарує Тимошенко годинник Петра Столипіна (прем'єр-міністр Росії з 1906-го по 1911 рік. — "ГПУ").

— У знаменитій промові другої Державної думи 1907-го Столипін виклав масштабну програму системних, ліберальних реформ, — каже Кириленко. — Центральне місце в комплексі перетворень зайняла аграрна реформа. Вона була проста, зрозуміла й доступна. Дешеві кредити селу і селянам з Державного земельного банку. Спрощення всіх процедур при отриманні землі тим, хто хоче на ній працювати. І всі права по вирішенню усіх місцевих проблем передати місцевій громаді. Успіх реформи через два роки був приголомшливим. Країна вийшла зі стану нестабільності та анархії. Вогонь народного невдоволення був перетворений на потужну енергію економічного розвитку. За кілька років величезна імперія вийшла на перше місце в світі за темпами економічного зростання, на п'яте — за обсягом економіки. Держбюджет збільшився на 60 відсотків. Забезпечення селян землею та доступними кредитами сприяли бурхливому розвитку сільського господарства. Успіх Столипіна в тому, що він чи не вперше на такому рівні і в такій країні підняв голос за права простої людини. Україна дійсно потребує не бутафорних, а реальних Столипінських реформ. Нам потрібні дешеві кредити, спрощена процедура з землею. А ще більше потрібна не тільки Столипінська реформа, а людина типу Столипіна. Із хваткою, енергією, ініціативою, палкою любов'ю до своєї країни.

З'їзд триває понад 2 год.

— До зустрічі після перемоги! — прощається Юлія Тимошенко.

Децентралізацію можна провести за два місяці

Ініціатива Юлії Тимошенко про передачу влади на місця — правильна. Так вважає політолог 61-річний Віктор Небоженко:

— У нас між Києвом і місцевими органами скупчився величезний пласт радянських органів влади. Це всілякі обласні ради. Від обласної бюрократії треба позбавлятися. Коли ми говоримо про децентралізацію, то маємо на увазі місцеве самоуправління. Тобто передача повноважень, перш за все, у бюджеті, по рішенню конкретних питань тим, хто безпосередньо стикається з владою. Думаю, за два місяці це можна зробити. Якщо Тимошенко на це піде, то добре. Ситуація на Півдні і Сході показує, що нам прийдеться робити децентралізацію.

"Починати реформи потрібно негайно"

Микола Фурсенко, 66 років, голова Фурсівської сільради Білоцерківського району Київщини:

— Відсутність послідовної державницької політики щодо розвитку українського села призвела до занепаду цих територій. У нас п'ять відсотків сіл, де немає людини, молодшої за 35 років. І шість відсотків, де минулого року не народилося жодне немовля. Це треба міняти.

Віталій Француз, 56 років, голова Житомирської обласної ради:

— Існуюча система влади давно себе віджила. Створилася така ­ситуація, коли місцеві громади, самоврядування не можуть нормально виконувати покладених на них функцій. Проблему потрібно і можна вирішити шляхом децентралізації влади. В Україні ніколи не було політичної волі для того, щоб дійсно наповнити змістом роль місцевого самоврядування і дати йому необхідні права. І от ми дійшли до тієї межі, коли відступати нікуди. Я сказав би з перебільшенням, що далі відступати — це смертельна небезпека для нашої держави. Починати реформи потрібно негайно. Слід створити ті фінансові інструменти для наповнення місцевих бюджетів, щоб кожна територіальна громада мала шанс до економічного зростання. Потрібно не на словах, а законодавчо надати повноваження сільським, селищним, міським, обласним радам управляти своєю територією, займатися інфраструктурою, комунальним господарством, освітою, культурою і розпочати з перегляду бюджетних відносин. Хватить отримувати подачки з Києва.

×