Заступник голови партії "Сильна Україна" 42-річний Кость Бондаренко запрошує зустрітися в кав'ярні на Хрещатику. Відкладає вбік мобілку. Бере її тільки, щоб подивитися хто телефонує.

— Арсеній Яценюк — політичний магніт. Його рейтинг зараз близько 8–10 відсотків, є шанси для зростання, але більш як 15 відсотків він не набере, — каже Бондаренко й замовляє собі каву по-турецьки. Проте є чимало охочих заскочити в його поїзд, як раніше набивалися до Віктора Ющенка. Колишні "любі друзі" зіпсують і Яценюка, бо намагатимуться переконати його в тому, що він — месія. Решта визначаються, чи йти на вибори в округах, якщо будуть мажоритарні вибори, чи в певний момент зробити ставку на "Свободу" Тягнибока або іншого політика, який має рейтинг бодай 2–3 відсотки.

Сергієві Тігіпку зараз доцільно входити в Партію регіонів?

— Абсолютно доцільно. Партія регіонів під час Пенсійної реформи весь час стояла збоку, мовляв, це не ми, це — Тігіпко. Тепер Сергій Леонідович стане "регіоналом", і ніхто не зможе говорити, що вони тут ні до чого. Це пов'язаність колективною відповідальністю.

Навіщо "регіоналам" зливатися із "Сильною Україною"?

— У них усередині йде боротьба. Якщо ж завести в це середовище Тігіпка, Литвина, Балогу, то зникне спокуса й можливість повоювати один із одним.

Це вигідно Януковичу?

— У результаті цього розбавлення президент може дистанціюватися від Партії регіонів. Вона виконала свою історичну місію — привела його до влади. 2015-го, під час наступних виборів президента, йому потрібна буде інша конфігурація сил. Я не здивуюсь, якщо протягом 2012 року відбудеться повне протиставлення президента і Партії регіонів.

Хто зараз впливає на Януковича найбільше?

— Віктор Янукович має значний досвід господарської та апаратної роботи, тому він — не та людина, яка підпадає під вплив. Може прислуховуватись до чиїхось порад, але приймає самостійні рішення. Іноді його звинувачують у відсутності належного гуманітарного вантажу, але в Януковича є те, що необхідно політику — надзвичайна інтуїція. Вона допомогла йому пройти через непрості 1990-ті, створити свою команду й балансувати всередині неї, а також між Європою та Росією. Інтуїція заміняє йому радників.

І все ж: які основні групи впливу в оточенні президента?

— Там під одним дахом кілька різних груп та корпорацій. Суперечності між Клюєвим і Бойком значно більші, ніж суперечності між Клюєвим та середовищем Тимошенко. Якщо на початку року можна було говорити про три групи — Фірташа, Клюєва й Ахметова, то зараз група останнього неоднорідна. Всередині неї є група віце-прем'єра Колеснікова, вона достатньо самостійна. У групі Фірташа є абсолютно самодостатні люди, як Льовочкін чи Хорошковський. Перший віце-прем'єр Клюєв став центром притягання для нових "регіоналів" — тих, хто нещодавно перейшов до партії. Адже саме він відповідає за найближчі вибори. В той же час, думаю, Хорошковський і Льовочкін працюють із прицілом на 2015 рік — але не як потенційні кандидати в президенти, а як люди які забезпечать Віктору Януковичу перемогу на президентських виборах.

Проти кого їм дружити після майже розвалу БЮТу?

— Цієї осені всі будуть дружити проти Росії. Саме у протистоянні з нею будуватиметься новий політичний клас.

Чому бізнесмени зі Сходу так вороже налаштовані проти економічної експансії Росії?

— Ті, хто приходить до Києва із Західної України, мають розвинуту націоналістичну ідеологію, знають Донцова та Міхновського, історію ОУН, однак не мають економічного підґрунтя. Люди зі Сходу ніколи не чули про Донцова, але втілюють націоналізм у практиці. Ахметов, Тарута, Гайдук діють як українські буржуазні націоналісти — у реальному розумінні цього виразу. Саме ці олігархи, яких не любить півкраїни, формували економічну окремішність України, яка не дозволяє росіянам поглинути її. Це два різних виміри націоналізму.

Яке політичне майбутнє у Володимира Литвина?

— Він кілька разів натякнув, що може піти в об'єднавчий процес. Я, правда, не знаю, що з цього приводу думають у "Регіонах". Литвин має непогану команду в парламенті. Але до нього надто неоднозначне ставлення — і по справі Ґонґадзе, і тому, що він дуже багато разів намагався перехитрити всіх.

Чому українська політика так прив'язана до особистостей?

— Це наша традиція. Завжди було бажання бачити господаря, хазяїна, батька. Тому рейтинг українських партій дорівнює рейтингу їх лідерів. Утім ми дуже легко в критичний момент переходимо до іншого батька.

Хто зможе підбирати голоси "проти всіх"?

— Ніхто. Можливо, ними трохи підживляться нові політичні сили. Не здивуюсь покращенню рейтингів Анатолія Гриценка чи Миколи Катеринчука, які зараз на виду. Але погоду на виборах вони не робитимуть. Їм бракує харизми.

З яких джерел можуть формуватися нові політичні сили?

— Їх кілька. Перше — регіональні еліти. Це люди, які претендували на посади мерів обласних центрів, дехто з них потрапив до влади. В Одесі це, приміром, Олексій Гончаренко, який, певен, вже став центром альтернативної політики щодо мера Олексія Костусєва. І такі люди все частіше з'являються в різних містах. Саме вони спроможні підібрати значну частину голосів тих, хто розчарувався у "Регіонах". Друге джерело — Центральна Україна. Вона спродукувала цілий ряд символів — Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький, Нестор Махно. Центральна Україна — хребет історії країни. Зараз їй відвели роль аграрного придатку, тоді як на Сході панував промисловий потенціал, а в Західній Україні — інтелігенція. Але тепер ні промисловість, ні інтелігенція не задіяні в світових інтеграційних процесах. Ні потенціал Сходу, ні Заходу не можуть дати конкурентні переваги Україні, а от аграрний та переробний потенціал — можуть. Аграрний сектор Центру України цікавить і Європу, і Росію. Якщо до цього додати те, що в майбутньому можливе загострення соціальних відносин через боротьбу за землю, то ми маємо всі підстави для вибуху енергетичного заряду в центрі України.

Разом виходимо з кав'ярні. Бондаренко розповідає, що тут часто буває лідер Радикальної партії Олег Ляшко. В інтернеті гуляє відеоролик, де Ляшко в цьому кафе жартома миє шваброю підлогу.

Кость Бондаренко нарешті відповідає на телефонний дзвінок. За час розмови він пропустив сім дзвінків.

×