Почесний голова Партії зелених колишній народний депутат 61-річний Віталій Кононов приходить на зустріч у темних окулярах і кросівках на грубій платформі. Каже, "хіпує" — працює у громадських організаціях, Східноєвропейському інституті з прав людини.
— В Україні немає політики, — одразу заявляє Віталій Миколайович. — Група, яка зараз зайшла в парламент, формувалася в Кремлі. Вона не працює на український народ. І ці люди, і їхні виборці навіть можуть бути не свідомі, що ними маніпулюють із Москви.
По чому видно, що наша політика керована із зовні?
— Я не такий наївний говорити, що керівникам держави дають прямі вказівки. Можна діяти по-іншому. Сказати певному олігарху підтримати таку-то політичну силу. Вона може й не здогадуватися, хто за цим стоїть. Революцію так спровокувати не вдасться, а спрямувати вибори — цілком.
Люди весь час чекали підвищення добробуту. Це було і 1991 року, і під час помаранчевої революції. Але за 20 років ми так і не вибудували систему, що підвищує рівень життя громадян. Нам то вкидають "проблему" червоних прапорів, то ОУН-УПА. Це вигідно Москві.
Зараз страшенно піднімаються ціни на їжу. Україна може нагодувати півсвіту. Але наші дипломати не отримують правильних вказівок. Наша зовнішня політика неефективна. І знову ж це на руку Москві.
Ви знали Януковича ще за часів його губернаторства. Як охарактеризуєте президента і його команду?
— Я був у парламентській більшості й часто їздив у Донецьк, — Кононов задумується, повертає голову і говорить убік. — Янукович дуже гостинний. Якщо щось обіцяє, то виконує. Він узявся за країну й хоче довести справу. Але не думаю, що йому вдасться. Оточення його одіозне. Та й сам він із часом утомиться.
Навряд чи прем'єр Микола Азаров самостійний гравець, — Кононов знов задумується, а потім веселішає. — Юлія Володимирівна при Ющенку була абсолютно незалежною. Робила все, щоб підняти престиж прем'єра в парламентській державі. Але ефективність глави уряду оцінюється покращенням життя простої людини. Сьогодні його немає, значить, ефективність нульова. У Тимошенко вона була мінусова.
Найсвіжіше мислення в уряді у Бориса Колеснікова, — Кононов намагається згадати його посаду: віце-прем'єр-міністр — міністр інфраструктури. — Він думає стратегічно. У момент розігнав у Бориспільському аеропорту таксі-мафію. Але Колесніков — бізнесмен, і не зрозуміло, чи хоче це зробити для себе, чи для країни.
Бізнесмени принаймні показують управлінські навички. Можливо, Януковичу варто робити ставку насамперед на них?
— Політики можуть сваритися, а потім пити каву в буфеті. У бізнесі ж компромісів немає. Підприємець на державній посаді думає лише, як заробити гроші.
В якій точці зараз перебуває Україна?
— Ми застряли між минулим світом та новим. У цьому й біда. От Азаров каже: "Україна буде з урожаєм". Хто буде? Ігор Коломойський та Богдан Губський будуть із хлібом, бо мають землю. Всі ж інші мусять платити за хліб і їм по-барабану з казахського чи канадського зерна його змололи. Тобто у Азарова радянський спосіб мислення, він не розуміє, що таке відкрита економіка. Думає, що здатен диктувати бізнесменам по скільки продавати гречку.
Ніхто не показав Януковича, який, наприклад, на велосипеді їде на роботу. Люди впали б від захвату. Бо народ — це маленька дитина. Діти мають поважати, любити та вірити в батька. А цього нема. Навпаки, Янукович лімузином їде, дороги перекриває. Будуть люди такого президента любити? Ні.
Україна не ставить запитання: що робитиме, коли 2050 року в світі буде 35 мільярдів людей. Коли будуть війни за харчі, воду, як зараз у Чаді. В парламенті у нас переважно літні. 60-річний депутат не перейматиметься проблемами майбутнього. У нього попереду тільки хвороби, старість та заздрість до молодих. Молоді ж думають наперед, бо мають перед собою 50 років життя. Рано чи пізно ці хлопці прийдуть до влади. Той самий Микола Катеринчук, Арсеній Яценюк. Це покоління прагматичне, цинічне. Розуміє, що все можна купити й продати.
Як ці люди прийдуть у владу, якщо нинішня команда пише виборчі закони під себе й обіцяє сидіти мінімум 10 років?
— Єдине, що може привести до влади нову еліту — електронні вибори. Це вже діє в Індії. Треба мати лише волю молодих, список виборців та потужний сервер. Люди заходитимуть у систему для голосування за допомогою картки виборця і голосуватимуть електронним підписом. Можуть голосувати з дому чи з дільниці. Потім самостійно перевірити, за якого кандидата зарахований їхній голос.
Ви говорили, що нові лідери мають вирости знизу, створити партію, здобути електорат. Таким є лідер "Свободи" Олег Тягнибок. Чи зможе націоналістична сила збудувати сучасну країну?
— Олег мені подобається. Він свідомий того, куди йде і що робитиме. Має досвід сидіння в парламенті. Дай Бог, щоб у його команді не знайшлося "козачків", які переходитимуть в інші табори. Бо це буде удар не по Тягнибоку та "Свободі", а по вірі людей у щось хороше.
Націоналістів у країні достатньо, щоб мати свою фракцію у парламенті. Але їх надзвичайно мало для того, щоб подолати "совєтськість" нашої системи.
Чого боїться влада?
— І влада, і опозиція бояться говорити, що ми стоїмо на порозі соціального вибуху. Як пояснити людям, чого картопля в селі коштує 3 гривні, а в Києві — 8? Бо представники і влади, і опозиції є власниками землі, складів, базарів. Вони самі завищують оренду, ціни на товари. Ось справжній ворог.
Що зараз треба робити кожній конкретній людині?
— Бути грамотним і качати свої права. Ми платимо податки, з яких формується бюджет і отримують зарплати чиновники. Вони мають робити те, що треба, а не те, що їм хочеться.
Фракція Партії зелених в парламенті розпалася, а сама політсила випала з політичного життя. Чому так сталося?
— Наші депутати пішли шукати "покращення життя вже сьогодні". Пояснення одне: людина пристосовується й не хоче покидати владу. Їй все одно — "зелені", "регіони", комуністи.
Навіщо ж брали до партійних списків бізнесменів?
— Потрібні були гроші, щоб пустили на телебачення. Хоча в розповідях про власників заводів серед "зелених" було багато перебільшень. Ніхто з тих людей не був таким уже шкідником довкілля.
Написав про хату Леоніда Глібова
Дитинство Віталія Кононова пройшло в селі Сокілець Немирівського району Вінниччини — на берегах Південного Бугу. Він видав — українською та російською мовами — книжку "Украина моя радянская", в якій описує сплав річкою на рибацькому гумовому човні, те, що витоки Бугу загиджені звалищами.
— У містечку Чорний Острів показали хату байкаря Леоніда Глібова, — пише. — Хата занедбана. Зовсім недавно в ній ще жили люди. Зараз чи то виїхали, чи то померли. Пофарбована синькою, довга, у чотири вікна, вона дивиться на заросле і захаращене подвір'я з тугою і смутком: "Скоріше б померти, щоб не мучили. Не били вікна і не розтягували шифер".
Двічі балотувався в президенти
Віталій Кононов за фахом технолог органічного і нафтохімічного синтезу. 1990-го був активістом громадської організації "Зелений світ", став депутатом Київради. Один із засновників Партії зелених. 1998-го пройшов у парламент за партійним списком. Висувався на президента у 1999 та 2004 роках.
— Останні два роки, що я керував "зеленими", кожен день думав, де дістати гроші на фінансування партійного апарату. Сильнішого стресу в житті не мав. Треба 100–120 тисяч доларів на місяць. Люди сидять — чекають. Я десь ішов, просив. Це — найгірше, що може бути. Заспокоювало — не для себе ж просив.
Одружений, має доньку Марію.
Коментарі
16