В'ячеслав і Антоніна СолодкІ прожили в шлюбі п'ять років
— На Майдан приїхала в лютому. Не могла сидіти перед телевізором і на все це дивитися. Сказала про свої наміри чоловікові, та він тільки сміявся у відповідь. Наступного дня Слава пішов на роботу, а я зібрала речі й поїхала на вокзал, — розповідає харків'янка 27-річна Антоніна Солодка.
У липні вона розлучилася з В'ячеславом Солодким, 33 роки. У шлюбі прожили п'ять років.
— Коли сіла в поїзд, написала Славі повідомлення: "Я таки поїхала на Майдан. Надіюся, ти все зрозумієш і сам скоро приїдеш до мене". Він відписав: "Якщо сьогодні тебе не буде вдома, подаю на розлучення". Мене це не злякало. Була впевнена, що чоловік мене любить і зрозуміє.
З Антоніною зустрічаємося у столичному парку ім. Шевченка. Вона висока, має довге русе волосся й сині очі. До Києва жити і працювати переїхала в червні.
— На Майдані стояла чотири місяці, — згадує. — Ночувала у КМДА, Будинку профспілок та Жовтневому палаці. Готувала їжу, прибирала й надавала допомогу пораненим. Слава не дзвонив, а на мої дзвінки не відповідав. Настроїв мою маму проти мене. Їй сказав: я на двох роботах працюю, щоб Тоня ні в чому не знала потреби, а вона на Майдані з хлопцями розважається. Мені така дружина не потрібна. Мама слухати мене не хотіла. Обізвала шльондрою.
У травні після президентських виборів повернулася в Харків. Перед тим написала чоловікові, що скоро буду вдома. Він відповів: "Можеш не їхати. Давно не вважаю тебе своєю дружиною". Не повірила. Думала: побачить мене і вся його злість мине. Та сталося не так. Зайти у квартиру не змогла, бо поміняв замок на вхідних дверях. Коли відчинив, спитав: чого приперлася? Знайшла в Києві якогось патріотика, до нього й вертайся.
Із квартири мене виписав без права претендувати на спільне майно й подав на розлучення. Попросила дозволу забрати свої речі, та він сказав: шукай на смітнику, я все туди повикидав. Тоді вхопив мене за коси, плюнув в обличчя, вдарив і виштовхав за двері. Розплакалася в під'їзді. Сусідка почала мене втішати. Казала: немає чого плакати через такого чоловіка. Ти на майдані під кулями стояла, а він тебе перед усіма позорив. Казав, що в Києві надаєш сексуальні послуги майданівцям, а потім будеш підробляти на Окружній. Ми за тебе заступалися, то перестав вітатися з нами.
Із В'ячеславом Антоніна познайомилася на весіллі у друзів.
— Я тоді зловила букет нареченої. Слава підійшов і сказав: ти точно скоро вийдеш заміж. Навіть знаю, за кого. Я стану твоїм чоловіком. Розсміялася, а він через знайомих знайшов мій номер і наступного дня запросив на побачення. Через два місяці зробив пропозицію. Після одруження жили на зйомній квартирі. Відкладали гроші на власне житло. За два роки зробили перший внесок, а через три — повністю погасили кредит. Слава працював програмістом, а я — перекладачем. За квартиру кредит платили обоє, а він забрав її собі. Бреше, що всі роки мене взував, одягав, а я тільки тринькала його гроші.
Дітей подружжя не мало.
— Дітей хотіли, але вирішили спочатку купити квартиру й машину. Тепер дякую Богу, що ми не встигли їх народити. Не хочу, щоб мої діти мали такого батька. Судитися за квартиру теж не збираюся. Зараз живу в Києві у друзів. Мама вибачилася, просить у Харків повернутися. Та не хочу жити в одному місті з колишнім чоловіком. Знайшла у столиці роботу, скоро квартиру зніму.
Друзі кажуть, у Славіка є дівчина. Перевіз її в нашу квартиру. Я недавно зустрілася в переході з хлопцем, з яким на Майдані познайомилася. Місяць ходимо на побачення. Валік пропонує жити разом, але я поки що відмовляюся. Боюся вдруге помилитися.
5 
35413
Коментарі