— Не віримо, що Саша загинув. Навіть після похорону сподіваюся, що він повернеться до мене і 2-річного сина, — каже 24-річна Олена Деркач із села Довжиця Маневицького району на Волині.
У листопаді вона поховала чоловіка Олександра Деркача, 27 років. Він служив у 51-й Окремій механізованій бригаді, брав участь в АТО з 9 квітня. Є у списках загиблих 29 серпня під Іловайськом на Донеччині.
— Колона бронетехніки була розстріляна з двох боків танками і РСЗВ. Бійці опинилися в оточенні, — розповідає Олена. — Олександр прикривав вогнем відступ своїх товаришів. Він понад годину стримував наступ кількох десятків російських десантників. Бійці, яких він прикривав, змогли дістатися безпечного місця, а Олександр загинув. Довго був у списку зниклих безвісти.
— У вересні ми приїхали до Бердянська, щоб забрати тіло, але упізнати його було неможливо, — продовжує. — Показали обгорілі рештки скелета без рук і ніг. Молодший брат поїхав у Запоріжжя здавати генетичний матеріал на аналіз. Чекали більше двох місяців результати ДНК-експертизи. У жовтні зателефонували з військової прокуратури Запорізького гарнізону й повідомили, що є висновок, який підтверджує смерть Олександра.
Брат привіз домовину з невпізнаним тілом додому.
— Поховали Сашу, не відкриваючи гробу. З почестями провели нашого героя в останню путь. Але не втрачаємо надію, що він живий, — говорить Олена. — Як не сподіватися, коли його смерть залишила по собі стільки запитань?
— Після похорону Олександр періодично сниться не тільки рідним, а й хресним батькам нашого сина. Розпитує про малого й про мене. Одного разу наснився рідній сестрі й почав чітко висловлювати своє невдоволення з приводу того, що вона виставила на могилі його фотографію. Сашко уві сні спитав у неї: "А ти знаєш, кого ви поховали?". Сестра Оксана питає в нього: "А кого?". На що у відповідь чітко почула: "Сашка з села Уховецьк". Наступного ж дня ми зв'язалися з волонтерами, які повідомили, що в Ковельському районі Волинської області дійсно є таке село, а там в списках зниклих безвісти значиться Олександр.
Олена звернулася до Центру юридичної допомоги Волинської організації Народного руху.
— Родичам передали домовину, але не показали висновку експертизи ДНК, — каже адвокат 29-річний Ігор Мисковець із Центру юридичної допомоги. — Експертно-криміналістичний центр МВС прислав "відписку", що не вправі без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, надавати подібного роду інформацію стороннім особам. Ми з дружиною покійного чекаємо відповіді на аналогічний адвокатський запит від прокурора Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону Владислава Зубкова, який безпосередньо призначав проведення експертизи.
— Брат Олександра добровільно їздив в Запоріжжя здавати аналізи, і про жодне кримінальне провадження рідних не повідомляли, — говорить Ігор Мисковець. — Удову й батьків загиблого органи досудового розслідування повинні були залучити до справи як потерпілих, і вони мають право знайомитися з матеріалами кримінальної справи.
— Прикро, що поки рідні чекають, шахраї використовують момент і повідомляють, що Сашко живий і перебуває в полоні. Можливо, так і є? Недавно подзвонили сестрі, повідомили, що живий. Просили за інформацію 3 тисячі гривень. А коли отримали гроші — відключили телефон. Ще один чоловік писав сестрі в соцмережі "ВКонтакте". Обіцяв за 100 доларів дати телефон осіб, що утримують Сашу в полоні.
До мобілізації Олександр кач працював будівельником. Сім'я залишилася без годувальника.
Щоб допомогти вдові Олені й сину 2-річному Олександру, можна перерахувати гроші на картку Приватбанку 5168755395973171
5 
1
Коментарі