"Презідєнт сказал, что я настоящій гєрой, і что он пєрший раз у житті дає таку високу награду на рясу, — з акцентом говорить отець Михайло Жар, 43 роки. У Герцаївському районі Буковини розмовляють румунською, українською та російською. — А я не для земних наград це дєлаю, а для небесних".
Настоятель Банченського Свято-Вознесенського чоловічого монастиря у Чернівецькій області створив при обителі дитячий будинок. 27 листопада президент Віктор Ющенко присвоїв Михайлові Жару звання Героя України та вручив орден Держави під час Всеукраїнського форуму усиновлювачів.
Дитячий будинок розташований у селі Молниця. У ньому виховують 161 дитину. У будинку зроблений євроремонт, м"які килими, нові меблі, чисто.
— Я для цих дітей усьо зроблю, бо вони вросли мнє в сєрдце. За каждого готов віддати життя, — зізнається отець Михайло. — Сам в 15 остался сіротой. Часто спрашивал у Бога: за что мне такая тяжкая судьба? А когда увидел фильм "Усатый нянь", решил: вирасту, буду работать в детдоме бесплатно. Но закінчив духовну семінарію в Бендерах і тепер служу людям і Богу. Всех прошу: не отказывайте сироте в куске хлеба. Бог не забудет вашу доброту.
У свій притулок Михайло Жар з 1992-го забирає "відмовних" дітей і тих, кого не усиновлюють через важкі хвороби. 30 дітей — інваліди, із вродженими пороками серця, церебральним паралічем, гідроцефалією, хворобою Дауна. Їх отець Михайло возить до столичних та закордонних клінік. Свою першу всиновлену дитину — 3-річного Івана — зцілювати від церебрального паралічу двічі возив до Єрусалима. Нині хлопцеві 20, ходить без милиць.
Опікуватися дітьми у притулку допомагають 90 ченців чоловічого монастиря та 130 черниць зі сусіднього Боянського жіночого монастиря.
Я уже лежал на смертном одре, сердце 5 часов как остановилось
— Ніколи не забуду, як ми вихаживалі Нєктарія. Врачі говорілі: "Оставьтє єго, всьо равно через двє нєдєлі умре". У него врождьонная гідроцефалія, голова — як вєдро, большая. Он нє мог дєржать єйо. Но ми забрали єго, положили прєд іконой Боянской Богоматєрі, целиє суткі молілісь. Сейчас єму девять лєт. Он всьо понімаєт, називає мене "татко", любіт іграться машінкамі.
Михайло Жар пережив три інфаркти та 12 операцій.
— Я уже лежал на смертном одре, хотел исповедаться, сердце 5 часов як остановилось, — розповідає. — Дєті спаслі. Часами на колєнках молілісь, просілі ісзцелєнія для мєнє... Вот вирастут, поженятся, представляєте, який буду багатий! Буду спокоєн, коли кажда дитина буде мати роботу і собствєнний дом.
У серпні 2006-го у монастир увірвався чоловік з рушницею і ножем. Нібито шукав свою доньку, яка хотіла стати послушницею.
— Чоловік кричал: "Я вас всех убью, мне патронов на всех хватит", — згадує отець Жар. — Потім схопив монаха Дмитра, приставив йому до спини рушницю. Угрожал, що на вечєрнєй зірве всіх динамітом. Нас спас собака — кинувся на того чоловіка. Обеззброїли його ще до приїзду міліції. А донька його перебувала тоді у родичів.
Того ж року на свято Миколая монастир відвідав Віктор Янукович, тоді прем"єр-міністр.
— Привіз тогда дітям сладке, кілька комп"ютерів і домашній кінозал. Його депутат Юрій Бойко одєжду дітям дає, строїть корпуси. Кількох дітей хрестив. Я всім дякую за помощь. Одна жінка не мала грошей, то привела корову.
1965 — Михайло Жар народився в с. Петрашівка Герцаївського р-ну Чернівецької обл.
1984 — одружився із Соломією Лілією, за рік народився син Володимир; 1987-го — Михайло; 1989-го з"явилася на світ донька Марія
1997 — прийняв монашество, став настоятелем Банченського Свято-Вознесенського чоловічого монастиря Московського патріархату
1992 — створив дитячий притулок при монастирі
2005 — отримав орден "За заслуги" ІІ ступеня
2008, 27 листопада — став Героєм України
5 
35413
Коментарі
3