21 січня сестра української льотчиці Надії Савченко 31-річна Віра повернулася в Україну з Москви. Там уперше за шість місяців зустрілася з сестрою, яка перебуває в ув'язненні. Від 13 грудня Надія голодує на знак протесту проти російської судової системи й воєнних дій на Донбасі.
Із Вірою Савченко домовляємося зустрітися суботнього вечора на майдані Незалежності. В ресторані японської кухні вона замовляє чай і тістечко.
Чому Надія розпочала голодування?
— Бо її не лікували. У сестри було запалення трійчастого нерва. Лікаря не допускали, не передавали медикаментів. Однак Надіне голодування — це протест не проти умов утримання, а проти агресії Росії стосовно України.
Ви зустрічалися тет-а-тет?
— Усе було у присутності третьої особи. Нам запропонували або омбудсмена Москви, або консула України. Ми вибрали консула Геннадія Брескаленка. Мали 1,5 години. А було відчуття — наче говорили 10 хвилин. Надя розпитувала про все, що відбувається тут. Про себе говорила мало. Її це не цікавить. Зустрілися, наче вчора прощалися, а попрощалися, наче завтра побачимося.
Який її фізичний стан?
— Дуже паршивий. Якщо ви бачили котів перед смертю, які здихати збираються, худющих, їх заносить. От такі рухи в Наді. Стан шкіри — жахливий. Одне діло, коли людина втрачає вагу, і м'язи в тонусі. А Надіна шкіра в дуже дрібних вертикальних зморщечках, зсихається. І від поганої, постійно холодної води.
Перші два тижні голодування тюремники зловтішалися — вигребли їжу й чай з її шухляди. Дивилися, скільки витримає. На третій тиждень дозволили мінеральну воду, тому що вона голодувала й далі. Замовлення з тюремного магазину приносять через тиждень. Так як Надя особливо ув'язнена, то їй приносять через два. 30 літрів води притягли. Аналізи показали — має каміння в нирках і хлоп'я в сечі. Зате підшлункову вилікувала.
Розповідала, що на Водохреще прибирала камеру. Знайшла крихти хліба, якими годувала синиць, і червону ікринку. Ще на початку грудня вони із співкамерницею замовляли баночку червоної ікри на свята. Відкрили раніше, встигли зробити по бутерброду. Та оскільки Надя згодом оголосила голодування, решту ікри віддали сусідці. Ту перевели в іншу камеру. А сестрі залишилася одна засохла ікринка — так вона повечеряла на Водохреще.
На Різдво тюремники дали їй чашку чаю. Чотири рази прокололи глюкозу, адвокатам дозволили принести вітаміни. Та дух її — незламний, бадьорий.
Надія розповідала про умови утримання?
— Перед Новим роком сестру виводили погуляти територією СІЗО. Всі ув'язнені з камер кричали: "Надя, с Новым годом!". Вона їх не знає, але вони її знають.
Воду мусить пити з-під крану. Цигарки закінчуються. Це такий тиск: попросить води, далі — сигарет, а потім — хліба.
Вона тільки курить і п'є воду. Дивиться британські кулінарні передачі на російських каналах — має в камері телевізор. Їй абсолютно байдужа ця їжа, бо психологічно налаштована. Просто вчиться смачно і швидко готувати. Казала, мріє приготувати друзям обід, коли вийде на волю.
Надію можуть годувати силоміць?
— Вона розцінюватиме це як тортури. І це справді будуть тортури, тому що сестра чинитиме опір, витягне трубку зі стравоходу, а це його розірве.
Поки що зрозуміло одне: жодні суди Росії до звільнення не приведуть. Там усе оформляють після слова Путіна.
Що привезли сестрі?
— Нічого. Навіть цигарок не брала. Їх розпатрошать, бо ж на папері може бути план побєга. До голодування вона просила домашніх маминих пиріжків. Не дозволили. Тому передала їй тільки чотки побратима, який загинув улітку після того, як її взяли в полон. Це "айдарівець" з Івано-Франківська на позивний Шест. Йому було 42 роки. Діти залишилися сиротами. Хлопці з Надіного підрозділу "Айдара", половина з яких мертві, влітку хотіли, щоб чотки передали сестрі.
Переконували її припинити голодування?
— Добре знаю Надю, тому не витрачала час на це. Розумію її позицію.
Мати хоче потрапити на побачення з донькою?
— Мама не летітиме, тому що це величезні нерви для неї. Сама Москва, країна, що тримає її дитину.
Під час розмови Віра забуває про чай, він холоне. До тістечка не торкається.
— Сподіваюся, наступне інтерв'ю вам даватиме Надя, — каже на прощання.
5 
35413
Коментарі
2