Зі співачкою Аурікою Ротару, 47 років, зустрічаємося в затишному кафе "Шапіто" поблизу Київського цирку. Ауріка — невисока блондинка з гладенькою шкірою і блискучим волоссям. На сестру — Софію Ротару — схожа карими очима.
— Не часто вибираюся в ресторани, — Ауріка обводить поглядом плетені крісла й вазони з квітами. — Можу відмовитися від тортів, але від солоного і гострого — нізащо. Сама мариную овочі, солю. Раніше садила помідори на балконі. А недавно купила землю під Борисполем. Будинку там ще немає — лише паркан. Сусідів мало, пташки співають, комарі гризуть. Їжджу туди сама: доньку Настю земля не приваблює. Викопала моркву, зібрала огірки, помідори, гарбузи.
Звикли до сільської праці?
— У батьків був гектар землі, — каже вона мелодійно. — Я пасла вівці, збирала полуницю, копала картоплю. Корову пасти довго не довіряли, а я ж хотіла! У 7 років дозволили, а корова мене побила. Батько одразу відвів її на бійню.
Розповідає, як працювала з сестрою, Лідією, у Чернівецькій філармонії. Співали в дуеті "Черемош".
А потім я вийшла заміж за Володимира Пігача й переїхала до Києва.
Вона кидає погляд на подругу, арт-директора Наталю Гончарову, високу брюнетку з низьким хриплуватим голосом.
— Наталя з братом Володимиром приїхала у Чернівці до свого чоловіка — композитора і співака Саші Тищенка. Володя почав до мене залицятися. Коли вступала в Одеський педінститут, писав мені шпаргалки.
Після народження дочки вони продали квартиру в "Царському селі" і підшукали апартаменти на Володимирській. Вибирали їх разом із Софією. Тепер сестри живуть в одному під"їзді: Ауріка — на третьому поверсі, Софія — на другому.
— Бігаємо одна до одної, — показує Ауріка руками круговерть. — Якщо одна не встигла приготувати обід — інша накриває на стіл. Соню не псують ні нагороди, ні гроші. Досі сама робить консервацію на зиму.
Вмикаю серіал і вишиваю на кухні до півночі
Рік тому чоловік Ауріки помер від інсульту.
— Ми з Сонею пережили однакові трагедії, — каже вона (чоловік Софії Ротару Анатолій Євдокименко помер 2002-го, теж від інсульту. Софія Михайлівна прожила в шлюбі 30 років, Ауріка — 20. — "ГПУ").
Розповідає, що в лютому родина готується святкувати ювілей брата Євгена. Сестри вже зідзвонюються — вигадують подарунок.
— Я давно колекціоную фігурки корів, маю їх понад 80. Коли побудую дачу, поставлю там пам"ятник корові в натуральну величину. А поряд — альтанку, де можна буде випити келих вина, почитати. А вдома ввечері вмикаю серіал, сідаю на кухні й вишиваю до півночі. А прокидаюся о 6-й, щоб зібрати Настю в інститут. Не висипаюся!..
Питаю, чи має вона домогосподарку.
— Так, вона прибирає, прасує, іноді готує. Але фірмову страву — мамалигу — роблю я сама.
Дієт дотримуєтеся?
— Сьогодні перший день як сіла на дієту, — каже пошепки. — Соня дала рецепт. Шість днів сидітиму на овочах, фруктах і чаї, чотири — на соках.
Яка найрозкішніша річ у вашому гардеробі?
— Норкова шуба. Вдягаю її двічі на рік, — весело відказує. — А з прикрас люблю смарагди й діаманти.
До церкви ходите?
— На Великдень свячу паски. Розговляємося холодцем, олів"є, почеревиною, пирогом із печінкою. На Різдво готую гуску з айвою, грушами й ананасами.
Чого боїтеся?
— Павуків, — здригається. — У дитинстві дивилася казку про Василісу, там був величезний павук — досі пам"ятаю.
Старша сестра Ауріки Зіна осліпла в чотири роки, тепер — у Кишиневі, одружена. Сестра Лідія живе з чоловіком у Чернівцях, мають ресторанний бізнес. Дочку відправили вчитися до Шотландії.
— Вона теж любить поратися в городі. Моя консервація порівняно з її закрутками — дріб"язок.
Брати, Євген і Анатолій, живуть у буковинському селі Маршинці Новоселицького району. Євген — у батьківській оселі, Анатолій — по сусідству. А донька Ауріки Настя навчається в Інституті міжнародних відносин на економіста. Влаштувалася на роботу в комерційний банк.
— Співати категорично не хоче. Як закінчила музичну школу, жодного разу до фортепіано не підійшла.
Не збираєтеся вдруге заміж?
— Я цю тему для себе закрила, — каже спокійно. — Тільки робота й родина! Ну, ще кіт Рижик. Нам подарував його водій. Суміш персидської і сіамської порід, — показує на мобілці фото великого рудого кота. — Вкусити може, як чує запах спиртного.
Ви щось п"єте?
— Сухе червоне вино. Раніше його батько робив, тепер — брат. Коли закінчується домашнє, купую в магазині молдавське. Можу випити трохи горілки з солоним огірком. Колись у селі навіть самогонку гнали, — хвалиться. — Із чистого цукру.
1958, 22 жовтня — народилася в селі Маршинці Новоселицького району на Буковині
1980 — закінчила Чернівецьке музучилище; за п"ять років — Одеський педінститут
1978 — ансамбль "Черемош"
1987 — вийшла заміж за Володимира Пігача; народилася дочка Анастасія
1996 — заслужена артистка України
2005 — помер чоловік
Сестри Софія — співачка; Лідія — рестраторка; сліпа з дитинства Зіна живе з чоловіком у Кишиневі. Брати Євген і Анатолій — у Маршинцях.
9 
35413
Коментарі
1