— Від першого шлюбу маю доньку. Про це Іванові сказала одразу. Не маю привички дітей приховувати. Його не засмутила звістка про Єву, — каже хмельничанка 34-річна Валерія Доброта.
18 квітня вона побралася з харків'янином Іваном Ковалем, 29 років.
— Його батьки були проти нашого шлюбу, бо я на п'ять років старша і маю дитину, — говорить Валерія. — Боялися, що претендуватиму на Іванову квартиру в Харкові, але в мене є трикімнатна у Хмельницьку, де ми з донькою приписані. Чужої жилплощі мені не треба. Мої батьки мене лякали: кому ти з дитиною треба будеш? Тепер усім мамам-одиначкам кажу: дитина — не перепона вийти заміж.
Пара почала спілкуватися на сайті знайомств торік у грудні.
— Я з чоловіком розлучилася чотири роки тому, коли Єві було 2 роки, — розповідає Валерія. — Не зійшлися характерами. Після розлучення ще півроку жили в одній квартирі, бо не мав куди переїхати. Працювати не хотів. Гроші, які отримував на біржі, пропивав. Програв у карти машину і 2 тисячі доларів. Хотів на мене борг повісити, сам утік до Москви на заробітки. Але його й там знайшли, гроші вибили, а мене з донькою не зачіпали.
— Не думала, що ще колись заміж вийду, — продовжує Валерія. — На сайті знайомств мене зареєструвала сестра. Писав один зек із Житомирщини, два чоловіка з Вінниці. Один молодший на 10 років, інший мені в батьки годиться. Іван прислав повідомлення за день до Нового року, а вже 20 січня приїхав до мене в гості. Освідчився на день Валентина. З весіллям тягнули, бо був піст.
— Запросили 27 гостей. Я була в білому платті з завищеною талією, Іван — у синьому костюмі. З донькою поки що живемо у Хмельницьку, але до літа плануємо переїхати до Харкова. Хочу, щоб там вона пішла у перший клас. Минулого місяця дізналася, що вагітна. Іван заставив звільнитися з роботи. Я касиркою працювала у продуктовому магазині. Часто доводилося тягати ящики з товаром. Він — програміст. Висилає нам щомісяця 4 тисячі гривень. Робить ремонт, щоб забрати нас швидше до себе.
Коментарі