— Коли сідаю за роботу, часу не помічаю. Можу працювати з 8.00 до 4.00 наступного ранку. Якось три місяці майстрував один годинник. За цей час спав по три години на добу, — розповідає киянин 47-річний Валерій Даневич. Із 2005-го виготовляє дерев'яні годинники.
— Працювати з деревом почав з дитинства — мої батьки були столярами, — розповідає Валерій. — Після армії створив невеличку фірму. Реставрували, робили сходи, двері й меблі. На початку 2000-х фірму довелося закрити. Щоб врятуватися від депресії, почав колупатися в годинниках. Спочатку розібрав і зібрав будильник. Після цього взявся ремонтувати старовинний настінний годинник. Знайшов зламану деталь і виточив точно таку з дерева. Тоді подумав: чому б не зробити всі деталі з дерева?
Над першим кишеньковим годинником трудився рік. Він легко вміщався в руці. Через півтора року його повезли показати на Дні України в Америці. Там одразу знайшовся покупець.
Один годинник створює три–шість місяців.
— Бувало, встигав за кілька тижнів. Але нецікаво, бо робити їх дуже просто. Зараз беруся лише за складні моделі. Найдовше возився з годинником у вигляді жіночого кулону — понад рік. Його механізм має в діаметрі 25 міліметрів. Важить годинник 4 грами.
Коштують роботи Даневича від 400 євро — понад 10 тис. грн.
— Найдешевші — годинники з кварцовими механізмами, які оздоблюю своїми декораціями, — говорить Валерій. — Ціни на вироби з дерев'яними механізмами починаються від кількох тисяч доларів.
Годинники рідко купують в Україні, частіше беруть за кордоном. Два роки тому полетів на виставку в Німеччину. Грошей не брав. Чекав, що зі мною розрахується один покупець. Та в нього щось не вийшло, і грошей я не отримав. Панікував, бо не знав, чим платити за готель і де взяти грошей на квиток додому. Виставив на продаж мініатюрний настінний годинник. Вказав дуже низьку ціну, щоб швидше збути. Відвідувачі говорили: нам соромно купувати за таку ціну — годинник коштує набагато більше.
З покупцем домовилися, що забере годинник під кінець виставки. Кожні півгодини прибігав перевірити, чи нікому його не перепродав. За місяць зустрів його на якомусь семінарі в Мюнхені. Він простягнув мені гроші зі словами: "Мене всі соромлять, що так мало заплатив за ваш шедевр. І сам спати нормально не можу, бо совість мучить".
Дерев'яні годинники можуть служити десятки років. Вони краще за метал переносять падіння.
150 деталей буває в годинниках Валерія Даневича. Їх вирізає під бінокуляром. Використовує деревину самшиту, австрійського гуаяку, полісандру, бубінгу і капи берези — нарости на стовбурі. Капи не деформуються під впливом вологи і мають велику міцність. Матеріал шукає в лісах. Щоб знайти мішечок капів, інколи доводиться проходити 50 кілометрів. Такої кількості майстру вистачає на рік-два.
Коментарі