вівторок, 05 лютого 2013 06:15

"Це дяка за те, що доглянула, як своїх, його батьків"

Автор: фото: Микола Карнарук
  Черкаска Валентина Іващенко на кухні двокімнатки, з якої її виселяє колишній чоловік Володимир Лосєв. Подружжя купувало житло разом. Спільних дітей не мають
Черкаска Валентина Іващенко на кухні двокімнатки, з якої її виселяє колишній чоловік Володимир Лосєв. Подружжя купувало житло разом. Спільних дітей не мають

Черкаску 45-річну Валентину Іващенко виганяють із квартири. Колишній чоловік 42-річний Володимир Лосєв таємно подарував їхнє житло своїй троюрідній сестрі Олені Дядюрі. Суд першої інстанції був на боці дружини. Апеляційний його рішення скасував. Іващенко планує звертатися до Верховного суду.

Двокімнатка розташована в "хрущовці". Валентина запрошує сідати в крісла у залі. Із сусідкою 70-річною Раїсою Клименко вмощується на дивані. Шафи для посуду і полиці порожні.

— Лосєв повиносив усе, що міг, — каже Раїса Клименко, перебираючи в руках ключі від своєї квартири.

— Мій перший чоловік помер, — розказує Валентина. — У мене від нього син Володимир. Восени 1996 року чоловік моєї подруги Люди познайомив нас із Лосєвим. І ми почали жити разом. Він мого сина як рідного прийняв. Ніхто в будинку не знав, що він не його батько. Спільних  дітей не народили, і він своїх не має. Через два роки склалися порівну і купили цю вбиту квартиру. Я стояла в черзі на житло. Тому документи оформили на Лосєва. Щоб не було проблем із його родичами, він зробив на мене заповіт. Тепер розумію, що лише дарча давала б гарантії.

Її обличчя стомлене, під очима набряки.

— У помешканні були побиті вікна, плитка повідпадала. Зруйнована підлога. Я все це носила, бо він був на роботі. Сама привозила будматеріали, домовлялася за сантехніків.

— Жили нормально років шість, а тоді розписалися. Мені знайомі кажуть: накінець тобі повезло. Так було, доки не пішов у церкву. В харизмати чи до п'ятидесятників. У нього родичі туди ходять. Він спочатку з них сміявся, а тоді й самого затягло. Я і його мати були проти. Він став відлюдкуватий. До півночі стояв навколішки і лепетав: "Бу-бу". Додому приводив молитися. Мене вигоняв, зненавидів. Бив ногами, тягав по квартирі, — плаче.

Торік у січні поховала свекра. Володимир через два місяці розлучився з Валентиною. Вона подала позов на розподіл майна і дізналася, що 2 лютого чоловік подарував їхню квартиру сестрі.

— Це дяка за те, що доглянула, як своїх, його батьків. Нотаріус наплювала, що я на той момент була його дружиною, тут живу і прописана. Оформила дарчу на троюрідну сестру Лосєва. Хоч він із цією родичкою не спілкувався раніше, я її лише на похороні свекрів побачила. Їй за 30, має однокімнатну квартиру, незаміжня й бездітна. Лосєв почав виносити з дому гроші, консервацію. Доки я на роботі, вивіз пральну машинку, мікроволновку, килими, DVD. Музичний центр, який купив син на першу зарплату. Навіть чашки, плєчіки і мило з мильниці.

— Він на суді сказав, що не знав мене. В Апеляційному суді, як тільки оголосили рішення, за суддями в коморку з чемоданом побіг його адвокат. Одна надія на Верховний суд. Двічі приходили дільничні. Дядюра подала заяву, що я їй не даю заселитися, щоб до 15 квітня 2013 року я вибралася. А я відповіла, що вона приймала квартиру в дар зі мною, то хай іде й живе.

— Лосєв говорив, що тут віруючі будуть молитися. А ми ж бачили, скільки Валя сил вклала в цю квартиру, — Раїса Сергіївна розмахує руками. — В чотири ранку йому ліпила вареничків, ходив як з іголочки.

Олена Дядюра живе за квартал від Валентини Іващенко. Дзвінок у квартиру не працює. Довго стукаємо. На порозі з'являється Олена у спортивному костюмі. Волосся розкуйовджене.

— Це покушеніє на часну собствєнность, — намагається зачинити двері. — Дайте спокій.

Їдемо на Хімселище до Володимира Лосєва. Він мешкає у квартирі  батьків. Вікна зашторені. Сусіди кажуть, що господар удома буває рідко.

До під'їзду з ціпком і відром для сміття підходить 74-річна Нонна Гончарова.

— Валя дуже добре доглядала за батьками Володі. О сьомій ранку приїде, нагодує, прибере, приготовить і біжить на дев'яту на роботу, — згадує.

Телефоную Володимирові Лосєву.

— Це моя квартира, я робив на табачці й дуже добре заробляв. Валентина Іващенко поселилася в моїй квартирі з 2002 року, коли я зробив ремонт, купив меблі і техніку. За моїми батьками доглядали я і мої племінники. Квартиру Олені Дядюрі переписав, бо вона моя сестра.

Валентина Іващенко працює в одному з відділень Ощадбанку. Щоб заробити на житло і зробити там ремонт, підробляла двірничкою. Це підтверджують сусіди. До придбання квартири мешкала із сином Володимиром у гуртожитку.

Одружилися через сім років після придбання квартири

Нотаріальна контора 55-річної Валентини Міщенко, у якій переписали квартиру, розташована в центрі Черкас. У коридорі чути запах котячої сечі. На стільці біля клієнта сидить кішка Люся.

— Якщо квартира була придбана до шлюбу, то власником є Володимир Лосєв, — каже Валентина Міщенко. — У них шлюб зареєстрований через сім років після купівлі квартири. Я не знаю, складалися вони чи ні. Але документ про купівлю-продаж оформлений на Лосєва. Жінка ризикувала, коли давала гроші. Тоді треба було помешкання оформляти на обох. Можливо, він шахрай і її використав. Із паперів цього не видно.

 

Зараз ви читаєте новину «"Це дяка за те, що доглянула, як своїх, його батьків"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути