Щоб перевірити, чи довіряє вам собака, треба долонями закрити йому очі. Якщо виривається –довіри немає

 

Ігор ЗАМЛЄЛОВ подорожує з дворнягою

Із Ладою почав подорожувати п'ять років тому. ­Купили з дружиною путівку на курорт Золоті піски, за вісім днів віддали 295 євро. Почав збирати валізу і кажу Ладі: "Тебе залишимо вдома. Будеш сама хазяйнувати". Вона залізла під стіл і закрила очі лапами. Сиділа там більш як годину. Вилізла, лише коли сказав: "Лада їде з нами!

"Відпочивальники на пляжах постійно хочуть погодувати її. Лада від них тікає. Одна старенька російська туристка зі шматком ковбаси довго ганялася за нею узбережжям. Я пояснив: "Це собака-підкидиш. Вона не довіряє людям і підпускає до себе небагатьох. Віддайте ковбасу мені".

У Болгарії на пляжі пішов у кабінку переодягатися. Лада сіла біля входу. Коли наблизився якийсь чоловік, стала на задні лапи і загородила вхід. Всі аплодували. Чую, після цього шепчуться: "Страхотна куча". Думав, про мене щось погане кажуть. А болгарською це – прекрасний собака.

Подорожуємо автомобілем Daewoo Sens 2006 року випуску. Між середнім і заднім сидінням накладаю ковдри і пледи, щоб їй було м'яко. Засинає лише, коли поряд є якась моя річ. Найбільше любить куртку: запихає ніс у рукав і спить.

Три дні оформляв документи для перетину кордону. Їх 12 – ветеринарний паспорт, дозвіл на виїзд за кордон, довідки про щеплення та відсутність хвороб… На жодному кордоні, крім українського, претензій не було. А наш прикордонник спитав: "Для чого ви всі документи робили? Дали б трохи грошей, ми б і без них пропустили". Кажу: "Бо у віденському чи братиславському готелі попросять міжнародний сертифікат на собаку".

Лада двічі була на Говерлі. Весь туристичний інвентар носить у своєму рюкзачку. Його і альпіністську обв'язку шив сам після минулорічних мандрів словацькими Високими Татрами. Молив Бога, щоб не зірвалася. Тепер її обв'язку чіпляю до своєї, разом можемо піднятися на найкрутішу вершину. До Ладиного спорядження пришив український прапор.

Щоб перевірити, чи довіряє вам собака, треба долонями закрити йому очі. Якщо виривається – довіри немає.

У готелях, в яких дозволяють жити з тваринами, Лада спить біля мого ліжка на килимку. В одному зі словацьких показав їй на килимок біля дверей. Вона зубами перетягла його до мого ліжка. На Буковелі повз рецепцію проніс її в туристичному рюкзаку. В номері сказав: "Ладо, сховайся, ти тут нелегально". Вона мовчки залізла під ліжко й лапами прикрила очі – щоб ніхто не помітив.

Торік зупинилися в гірському притулку Skalnata ­Chata. Його господар Ладо Куланга, 1949 року народження, сам виносить на гору все необхідне для бази. 1993-го встановив світовий рекорд – 207 кілограмів вантажу підняв на висоту 1700 метрів. Він пішов брати квитки на підйомник на висоту 2600 метрів, а там сказали, що з собаками не можна. Гора дуже крута, поручні безпеки розраховані на людський зріст, пес може впасти. Господар запропонував залишити Ладу в них. Відвели її в кімнату, де живуть працівниці готелю. Повернувся годин за 5. Біля дверей зібралося з десяток жінок. Кажуть: "Не можемо зайти всередину. Ваша красуня зайняла найкраще ліжко і нікого й близько не підпускає".

Торік поїхали до Відня. В кафе Bunter Hund за два тижні до Октоберфесту проводять такий самий фестиваль для собак. Варять для них безалкогольне пиво. Купив Ладі пива і тарілку сосисок. Випила трішечки, а сосиски з'їла всі.

Ревнива. Варто комусь близько підійти до мене, починає гавкати й морщити носа. До дружини не ревнує. Часто вночі залазить до нас у ліжко і лягає посередині.

У Кракові разом із Ладою в жовто-блакитному ­костюмі поїхали подивитися на пам'ятник ­собаці Джою. Нас обступила юрба китайських туристів. Один спитав, чи можна сфотографуватися. Я дозволив. ­Китайці вишикувалися в чергу й фотографувалися півтори години.

×