середа, 03 квітня 2013 17:32

Не подам руки людині, яка приїхала в Італію й їсть у американському фаст-фуді

11 719 гривень витратив львів'янин 25-річний Орест Зуб на мандрівку Європою. За 41 день відвідав шість країн

Починати найкраще з Польщі – ­країна поряд. В Україні є багато польських консульств. Візові центри – майже в кожному регіоні.

Неохоче пускають молодих незаміжніх жінок у Іспанію чи Італію. З поляками простіше, вони – патрон України в ЄС. І Польща не така дорога, як Франція чи Голландія. Якщо зібрати весь пакет документів, по вашому обличчю не видно, що ви збираєтесь нелегально лишатись працювати чи їхати далі в Німеччину.

Якщо подорожуєте не авто і не маєте бажання зв'язуватися з транскордонними автобусами, які затримують митники на кілька годин, – добрим варіантом є піший перехід ­Шегині–Медика за 70 кілометрів від Львова. У кращому випадку перетнете дві митниці за 15 хвилин, у гіршому – доведеться постояти у галасливій черзі разом із "несунами". Вони продають у Польщі українські сигарети та ­горілку.

Черга може затримати вас на 3 години. Попередньо підготуйте і роздрукуйте фіктивний квиток на літак із сусіднього Жешува. Скажімо, до Барселони чи Лондона. Визначіть, коли приблизно будете перетинати кордон, і вкажіть на 4 години пізніше. Поясніть це людям у черзі на українському боці, які зазвичай пропускають, бо ви – не конкурент у контрабанді.

Цей трюк може спрацювати і перед польською митницею, якщо підійдете до прикордонника, який контро­лює чергу.

Самостійні подорожі можна почати з Туреччини. За 400 доларів купіть тур "все включено", але не сидіть у готелі, а подавайтеся в мандри. У цій країні добре розвинений транспорт, хороші дороги, є море, гори, сучасні міста і стародавні античні руїни, чудові озера.

Не раджу розпочинати з Норвегії. Там прекрасна природа і модерна архітектура, але високі ціни. Дорого все: від транспорту до плати за громадський туалет. Тиждень у Норвегії обійдеться, як місяць у Туреччині.

Подорож автостопом обмежує мандрівника і відділяє його від інших людей. Автостопщики повертаються з Європи хворі, побиті й змучені. Досвідчені вміють обирати "рибні місця", де їх миттєво підбирають автівки. Та нерідко треба декілька годин, щоб зловити потрібну машину.

Літаком добиратися найшвидше і найдешевше. Тиждень тому був у Берліні, звідти в Мілан долетів за 25 євро. ­З'їздив на північ Італії, подивився Швей­царію і повернувся з Мілана до Львова за 26 євро. В Європі можна знайти рейси дешевих авіакомпаній між більшістю міст. Залізниця – найдорожча. Зате вокзали – в центрі міста, і в поїзд можна вбігти за 5 хвилин до відправлення.

Якщо подорожуєте центральною Європою і зачіпаєте Німеччину, корисний сайт http://www.mitfahrgelegenheit.de. Через нього без проблем можна підсісти в авто, яке прямує у потрібному напрямку. Я так частенько їжджу з Польщі до Німеччини і назад. Громадський транспорт у європейських містах дорогий. Проїзд у трамваї чи метро коштує від 2 євро. Прогуляйтеся пішки і зекономите на стейк.

У Польщі сміливо говоріть українською, вас зрозуміють. Поляки, старші 35 років, знають російську. В решті країн треба володіти англійською. Місцеві мови я не вчу, але багато читаю про країну і намагаюся запам'ятати базові вислови.

Треба спостерігати, де харчуються місцеві. Це – ознака, що їжа там смачна і дешевша, ніж у закладах для туристів. Плюс – національна кухня. У Мілані моя дівчина почала скандалити, бо була голодна. Ми, як зомбі, потягнулися в "Макдональдз" на центральній площі. ­Щойно вийшли звідти, зустріли знайомого. Він каже: "Окрім вас, не ­подам руки людині, яка приїхала в Італію й їсть у американському фаст-фуді". Там із 18.00 до 21.00 ресторани роблять шведський стіл. Люди приходять у бар, замовляють коктейль, пиво чи вино й їдять на ціну напою. ­Напій коштує не більш як 8 євро. ­Подають від салатів до екзотичних морепродуктів. Ніхто не контролюватиме, якщо з'їсте на трохи більшу суму.

В Індії за півроку скинув 7 кілограмів. Їжа низькокалорійна, навіть гамбургери продають із картоплею замість ­м'яса. Все пахуче від прянощів. До місцевої кухні звикав два тижні. Найбільше люб­лю балканську, особливо чивапчичі – м'ясний фарш, скручений у пальчики з цибулькою, який або так їдять, або роблять канапки.

До 30 євро коштує двомісний номер у тризірковому готелі на ­околицях ­європейського міста. Якщо бажаєте за таку суму оселитися в ­центрі, ­доведеться зупинитися в хостелі. Не одразу звик ночувати з чужими ­людьми в приміщенні, подібному до казарми. ­Фактично купуєте не номер, а ­ліжко-місце у великій кімнаті, де може жити 3–10 туристів. Але кожна зустріч у хостела перетікає в паб. Потім можете зустрі­ти ­знайомого з берлінського хостелу в Амстердамі чи Парижі. Так у мене з'яви­ли­ся друзі з Бразилії, Сингапуру, Австралії.

Ще один спосіб знайти дах над головою – каучсерфінґ. Це – одна з найбільших туристичних спільнот в ­інтернеті. Місцеві беруть до себе мандрівників безкоштовно. За це ви погоджуєтеся загостити їх у себе. Я понад 100 разів ночував у когось або приймав іноземців удома. Ніхто не краде, бо на сайті можна залишати відгуки, які заборонено модерувати. Цей сервіс доступний навіть у Афганістані.

Коли приймаю іноземців – зустрічаю їх в аеропорту, маю підготовлений теле­фон із місцевою карткою, даю ­ключі від квартири. Ввечері можна сходити в кафе, вас із вдячності пригостять вечерею.

Кошти для поїздки розбийте навпіл. Половину тримайте готівкою в місцевій валюті для розрахунків. Користуйтеся карткою, а не беріть готівку з банкомата, бо це – великі комісії. Плюс, не втратите на обміні валют.

Приятель в Іспанії поїхав на пляж машиною, взятою напрокат. ­Сумочку з ключами, документами, грошима лишив на березі. Вийшов із моря – нема. Нові ключі коштували 2 тисячі євро. До того ж довго чекав, коли на рахунок надійдуть гроші. Як і працівника фірми прокату, який їхав із дублікатом ключів із Мадрида до Малаги. У Європі в людних туристичних місцях багато кишенькових злодіїв.

Вхідні квитки у музеї – дорогі. Та майже в кожному пропонують час, коли його можна відвідати задарма. ­Скажімо, остання година роботи щодня або кожен четвер у другій половині дня. В Лондоні майже всі музеї світового рівня безкоштовні.

Студенти можуть зробити собі картку ISIC, за якою надають знижки в музеях, транспорті. Вона коштує 80 гривень.

Зараз лечу в Азію на п'ять місяців, беру рюкзак до 10 кілограмів. Що більше мандрую, то легшає мій багаж. ­З'ясуйте, який у країні формат електричних розеток. Не забудьте зарядні пристрої для мобільника, фотоапарата, ноутбука.

Колекціонував магніти, доки не закін­чилось місце на холодильнику. Не купуйте матрьошок, глиняних горщиків чи тарілок, все одно вдома вони припадатимуть пилом. Чудовий подарунок для рідних і друзів – листівка, відправлена з Парижа, Відня або Варшави.

Зараз ви читаєте новину «Не подам руки людині, яка приїхала в Італію й їсть у американському фаст-фуді». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути