У чому відмінність цієї виборчої кампанії від попередніх?
– Уперше за 10 років Верховну Раду обиратимуть за змішаною системою: 225 нардепів по мажоритарних округах, а 225 – за списками. Отже, зруйнували логіку попередніх двох кампаній – 2006 і 2007 років. Тоді народні депутати обиралися за партійними списками, ховаючись за прізвищами вождів. Ніхто не знав, хто на 25му місці, не кажучи вже про 123тє. Всі партії розвивалися за вождистським сценарієм. Ця ситуація мала би змінитися, але не міняється. Нові політичні проекти – "Удар", "Свобода", "Україна – Вперед!" – наступають на ті самі граблі. Це означає, що політики і їх консультанти, ідеологи – дуже інертні.
А суспільство зараз розвивається дуже швидко. Нещодавно спілкувалися з журналістом Мустафою Найємом. Він використав термін "цифровий розрив" – між двома частинами громадян України. Одна – так звана "Фейсбук ком'юніті". Це читачі популярних політичних ресурсів, соціальна мережа активних. Саме Facebook, а не "ВКонтакте" чи "Одноклассники". Таких налічується понад два мільйони. А решта продовжують жити за інерцією, де є газета "Сільські вісті" і телеканал "Інтер". Чим так звані "нові медіа" – Facebook і Twitter – відрізняються? Є можливість написати й одразу отримати відповідь. Цей формат змінює суспільну поведінку. Ці дві частини України, як сполучені судини, починають переливатися. Там 44 мільйони, а там – два. І ці два – набагато активніші.
А чому ці два мільйони не створили власної партії?
– У США теж люди невдоволені традиційними республіканцями і демократами, але не мають альтернативи. Показові вибори у Швеції, в Німеччині, де з'явилися піратські партії. Вони виросли із соціальних мереж. Що таке піратська партія? Їхній головний маніфест – право безкоштовно, без копірайту користуватися надбаннями музики, програмного забезпечення. В Україні розвиватиметься щось подібне, тим більше, тут традиції анархізму значно сильніші, ніж у Німеччині.
Які нові політтехнології з'являться на цих виборах?
– Нічого принципово нового не буде. Обсмоктуватиметься те, що вже відбувалося раніше. Проте є відносно свіжі прийоми, які використовуватимуть у мажоритарних округах – коли борються два лідери, і жоден не має явної переваги. Для того, щоб забезпечити перемогу, один із них скуповуватиме голоси. Це – надзвичайно дорогий інструмент. Один голос виборця купується разом із мережею. Людині в кишеню потрапляють 500 гривень, а мінімум 300 йде на послуги бригадирів, які це доносять. Тому виходить 100 доларів за один голос. І ефективність – 30, максимум 40 відсотків. Це означає, що 60–70 відсотків бюджету тупо розкрадається. Якщо вам треба докупити 10 тисяч голосів, то доведеться витратити 3 мільйони доларів. Витратити втричі більше через неефективність.
Іншу технологію використовуватимуть власники великих торговельних мереж. Напередодні виборів вони організують навчання своїх працівників, звезуть 10 тисяч зі всієї України, наприклад, у Київ. На місцях ті напишуть заяву: у зв'язку з відрядженням до Києва, де я маю перебувати на навчанні, прошу дозволити голосувати у цьому виборчому окрузі. Закон це дозволяє.
Свого часу Юлія Тимошенко не могла з'явитися ні на одному токшоу без супроводу Інни Богословської. Куди б вона не йшла, з іншого боку була Богословська. Зараз цю технологію застосовуватимуть до Яценюка, Турчинова. Це будуть ображені, які не потрапили у списки, – "бютівець" Сергій Міщенко, "нунсівець" Олесь Доній. Не те, що їм накажуть: ідіть туди і скажіть те. Ні. Шукатимуть людей, у яких реальна антипатія до того ж Турчинова чи Яценюка.
Хто зможе потрапити в парламент на наступних виборах?
– Партія регіонів, Об'єднана опозиція "Батьківщина", "Удар", "Комуністи" і ВО "Свобода". Під питанням проходження в парламент "України – Вперед!", хоча шанси є. На цьому перелік тих, хто подолає 5відсотковий бар'єр, можна закрити.
Але це не означає, що не потраплять інші. Точно пройде до Верховної Ради і довербовуватиме мажоритарників до створення власної фракції Володимир Литвин. Петро Порошенко збиватиме свою депутатську групу. Це ж робитиме Олег Ляшко – принаймні у своєму окрузі він явний фаворит. Можливо, з'явиться хтось, кого ми зараз не знаємо. Деякі експерти переконані, що Віктор Медведчук у Раду хоч і не йде, але свою фракцію мати планує – з мажоритарників.
Які надцілі й стратегії у партій, що беруть участь у виборах?
– Стратегія Партії регіонів – отримати конституційну більшість, разом із різними дружніми проектами. Там будуть і депутати Королевської, якщо вона подолає бар'єр. Кличко говорив, що у певних форматах готовий співпрацювати з Партією регіонів. У більшість він не входитиме, але може ситуативно підтримувати. Комуністи, литвинівці будуть із "Регіонами". Група Порошенка – лавіруватиме.
У депутатів від "Батьківщини" цілі – різні. Хтось просто хоче й далі бути в політиці, бо іншого життя не уявляє. На мою думку, це – Тарасюк, Турчинов, Кириленко. Вони – політичні мерці. Треба було б їм подякувати за співпрацю й набрати інших.
Стратегія Яценюка – президентські вибори 2015 року. Вона полягатиме в тому, щоб Тимошенко якнайдовше залишалася у в'язниці. І він із другого номера в опозиції став першим.
Комуністи прагнуть відібрати якомога більше голосів у Партії регіонів і вийти на показник 10 відсотків. У них зараз дуже позитивна динаміка. Але, думаю, вибори не підтвердять її. Комуністи – прямі конкуренти "Регіонів". Тому в підсумку наберуть відсотків 8.
Мета Кличка – створити потужну фракцію і стати основним конкурентом Януковича на президентських виборах. Віталій дуже сильно конкуруватиме тут із Яценюком.
Стратегія "Свободи" – не воювати з Об'єднаною опозицію. А боротись за потенційних виборців Кличка і різних технічних націоналпатріотичних проектів.
Наталія Королевська, якщо пройде, матиме найдорожчі мандати. Кожен обійдеться десь у 10 мільйонів доларів.
Чи великі шанси у самовисуванців – таких як юрист Тетяна Монтян у Києві?
– Це – цікаве явище. Воно з'являється завдяки "цифровому розриву" і "Фейсбук комьюніті". Такі політики належать до покоління нових медіа. Вони мають шанси поборотися, але невеликі. Бо у них немає ресурсів, щоб найняти агітаторів, а тим більше – захистити результати голосування. Але одиниці з них можуть прорватися. Ідуть Тетяна Чорновіл на Львівщині, Костянтин Усов по Одесі, Тетяна Монтян. Навіть якщо вони не переможуть, то відпрацюють технології для наступних подібних кандидатів.
Чи буде користь від запрошення до списків спортсменів, співаків, акторів?
– Чимало людей проводять паралель між Андрієм Шевченком та Арнольдом Шварценеґґером. Але вона не коректна. На Заході жодна "зірка", якщо в неї немає політичного минулого за плечима, раптом не заявить – ось я балотуюся до Сенату США від якоїсь партії. Такого кандидата засміють. Шварценеґґер багато років був у Республіканській партії, брав участь у президентських кампаніях Рейґана, Бушастаршого і молодшого. І тільки після того партія висунула його на губернатора Каліфорнії. Останнє політичне уподобання Андрія Шевченка – це СДПУ(о), 14 років тому. Він туди вступив і, здається, досі не вийшов. Шевченко – політичний підліток, не орієнтується в реальності. Не розуміє, що виглядає кумедно. Реакція футбольних уболівальників це підтверджує. Він перестав бути кумиром.
Залучення зірок свідчить про дефіцит харизми, ідей, ідеологій у партіях. Виняток – Віталій Кличко, який має політичний досвід. Він уже шість років у політиці, був депутатом Київради двох скликань. І помітно, що йому подобається цим займатися.
А письменники? Марія Матіос?
– Матіос – не найгірший приклад. Вона не чиновник і не одіозна особистість. Здається, це вдале "придбання" для "Удару". Хоча її відомість переоцінювати не треба – Матіос знає невеликий прошарок національноорієнтованих людей. І на них це може вплинути позитивно.
У випадку з Таїсією Повалій негативу також немає. Типовий виборець Партії регіонів любить саме таку музику. У списку "регіоналів" ще Сердючки не вистачає. Вони з Повалій – символічні для культурного простору прихильників "Регіонів".
Чому опозиція не має шансів? Де припустилися ключової помилки?
– Опозиція мала одну безпрограшну стратегію. Одразу після того, як Тимошенко винесли вирок, після першого шоку, вони інтуїтивно почали її реалізовувати: Юлія Тимошенко у в'язниці, єдиний спосіб її звільнити – це підтримати нас. Перший час цей посил дуже чітко в них простежувався. Але потім звалились на інші теми, і правильний сигнал загубився. Вони мали шанс нав'язати порядок денний владі. А зараз та перехопила ініціативу.
Скільки може набрати опозиція?
– Її рейтинги співмірні з рейтингами "Нашої України" 2002 року. Тоді блок Ющенка здобув майже 25 відсотків. Тобто Об'єднана опозиція проведе десь 70 депутатів за партійним списком і зовсім мало мажоритарників – 10–12. Ну хай сукупно це буде 90. "Свобода" – це максимум 12 депутатських мандатів. Кличко – ще 50. Всього – 150–160. Їхнє завдання – заблокувати створення конституційної більшості владою. Якщо припустити, що окремі незалежні мажоритарники підтримають опозицію – максимум, на що вона може розраховувати, це 170 мандатів.
Юлія Тимошенко впливає на ситуацію в "Батьківщині"?
– Безперечно. Якби вона публічно оголосила свою позицію, то ані Арсеній Яценюк, ані Олександр Турчинов не мали б змоги заперечити. Авторитет Тимошенко величезний. Коли проводили опитування, кого вважають головним опозиціонером, її назвали 35 відсотків, а Яценюка – близько 17. Тож вони не мали б іншого виходу, як сказати: "Так, Юліє Володимирівно, дякуємо, що ви нас виправили". Але вона мовчить. Напевно, боїться підірвати авторитет Об'єднаної опозиції і дати сигнал, що там є якийсь розкол.
У Верховній Раді знову буде багато родичів. Три Балоги…
– Що таке прізвище Балога? Це – Закарпаття. Там шість округів. Партія регіонів розраховує на два з них. І чотири округи ніби мають виграти кандидатури Віктора Балоги. Але я в цьому глибоко сумніваюся. Клан Балоги вже не такий потужний, у кращому випадку вони дістануть два мандати.
А взагалі, кумівство залишилось – у списках усіх без винятку політичних партій. Скрізь можна знайти родинні зв'язки. Це така сама "дитяча хвороба лівизни", як і залучення "зірок". Але рано чи пізно ми цього позбудемося.
Як українці ставляться до цих виборів? На що зважатимуть? Чому не підтримають опозицію, за вашими словами?
– Соціологія доводить, що люди ставляться абсолютно байдуже до цих виборів. 2004го вважали: якщо цього разу не проголосуємо – все, країна покотиться в тартарари. Зараз у людей немає відчуття, що це – останній бій за демократію. Це пояснює, чому, за всіх проблем влади, опозиція не виросла. За всієї своєї безграмотності влада досить правильно підходить до різних верств населення. Опрацьовує їх повільно. Це – ілюзія, що скуповуватимуть усе і всіх. Я спілкувався з одним із лідерів Партії регіонів, який входить до першої десятки їхнього списку. То він казав, що пропонував дуже багатьом: принесіть реально дієву технологію фальсифікацій, і я заплачу 100 тисяч доларів. Минуло вже 10 років, і ніхто по ці гроші не прийшов. Максимум можна сфальсифікувати на 5 відсотків. Це щодо партійних списків, бо на мажоритарних округах можливостей більше.
"Гречка" спрацює?
– Цього разу – ні. Ефективність "гречки" – щонайбільше 10 відсотків. Люди братимуть. Але, як колись казав Олександр Мороз: даватимуть – беріть, але голосуйте по совісті. Нині цинічні виборці кидатимуть таких "гречкосіїв".
Чи монолітна Партія регіонів? Усередині неї може виникнути опозиція?
– Внутрішньої опозиції всередині "регіоналів" не було й не буде. Бо сама структура Партії регіонів цього не дозволяє. Її створював ще Володимир Рибак, з якого тоді всі сміялися. Виявилося, що це – найуспішніший партійний проект. 2004 року Янукович умовно переміг спочатку, 2006го партія виграла вибори, 2008го – виграла й перемогла на президентських позаторік. І не тому, що "регіонали" – кращі. А тому, що змогли переконати Донбас, Південь та Схід, що вони – свої. Там логіка інша у виборця. На Донбасі не голосують за партії, комуністів, білосиніх, білосердечних. Там голосують за своїх.
Що порадите виборцеві?
– Як політтехнолог можу гарантувати: якщо не зробите свій вибір самі, не прийдете голосувати, то за вас його зроблять інші. Якщо вам байдуже або всі не подобаються, то: прийдіть, візьміть бюлетень, "проти всіх" уже немає, то поставте два хрестики, і його визнають недійсним. Або проголосуйте за тих, кого ненавидите найменше. Головне – не дайте вкрасти свій голос.
3 
35413
Коментарі
31