Український політикум активно декларує намір інтегруватися в Європу, що в цілому поділяє більшість громадян. У нас євроінтеграція навіть закріплена законодавчо як стратегічна мета держави - в Законі про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Однак все це не підкріплено жодним реальним змістом. Передусім тому, що від Європи ми далекі ментально і культурно.

Одним із втілень тієї прірви, що відділяє нас від європейців є абетка. Мається на увазі те, що майже всі країни Європи пишуть латиницею. Ми ж відносимося до культурного простору, який використовує на письмі кирилицю.

Так от, перехід із кирилиці на латинку міг стати якнайяскравішим проявом наших європейських устремлінь і вибору країни, нації на користь європейського вектору розвитку та інтеграції.

Звісно, треба буде змінювати друкувальні пристрої, розкладки клавіатур, написи на вулицях – власне, все, де присутнє слово. Вочевидь, це тривалий кількарічний процес і мільярдні інвестиції. Проте дасть це нам набагато більше.

Автор цих рядків свідомий того, яких витрат коштуватиме перехід на латинку. Звісно, треба буде змінювати друкувальні пристрої, розкладки клавіатур, написи на вулицях – власне, все, де присутнє слово. Вочевидь, це тривалий кількарічний процес і мільярдні інвестиції. Проте дасть це нам набагато більше.

По-перше, таким чином ми задекларуємо, що відносимося до греко-римської культури, асоціюємо себе з греко-римськими традиціями та історію і відповідно позиціонуємо себе через зміну абетки.

По-друге, це призведе до колосального ментального зсуву. Адже людина мислить не лише мовою, а передусім символами, з яких мова складається. І латинка, відповідно, дасть змогу перейняти європейську ментальність, європейський тип мислення. Поза сумнівом, це наблизить нас до європейців у формі сприйняття дійсності та світорозумінні. А це – одна із основних запорук успішної інтеграції.

Де хочемо бути - у просторі, де пишуть латинкою, який складає кілька мільярдів людей, чи у просторі, де пишуть кирилицею, який ледь сягає двохсот мільйонів?

Зрештою, по-третє, завдяки переходу на латиницю ми станемо культурно мобільнішими, відкритішими і зрозумілішими для світу, який використовує латинську абетку. Відповідно, ми увіллємося у цей культурний простір швидше і повніше. Тож давайте вибирати, у якому просторі хочемо бути – у просторі, де пишуть латиницею, який складає кілька мільярдів людей, чи у просторі, де пишуть кирилицею, який ледь сягає двохсот мільйонів?

Ну, і насамкінець, очевидно, що перехід на латинку убезпечить українську мову від російської інтервенції. Адже впливати на мову з іншою абеткою значно складніше. Тож давайте визначатися із культурним простором і варіантами майбутнього: ми частина "русского міру" чи європейської спільноти?

×