23-річна режисер Наталя Шевчук вважає, що найстильніший одяг можна пошити або власноруч, або знайти на секонд-хендах і переробити на себе. Дівчина уже6 років шиє сукні на власній машинці. Купувати дорогу тканину вважає нераціональним, і тому часом використовує простирадла і штори.
- Мені подобаються усі саморобні чи перероблені дизайнерські речі. Коли одягаю річ, яку сама зробила чи хтось, немає різниці, головне, щоб вона була в єдиному екземплярі, завжди в ній добре почуваюся. Хоча купа моїх речей куплені на секонді. Першу сукню пошила у 17 років. Я дуже хотіла щось мега-вишукане і красиве. Коли я працювала ведучою, у нас практично через день були зйомки гламурних світських тусівок. Потрібно було завжди свій наряд якийсь класний мати. Нам не давали одягу. Але в кадрі на урочистому заході потрібно дуже гарно виглядати. Купувати дизайнерські речі мені було дуже дорого, відповідно, потрібно було шити самій. Я подумала: найбільш урочисте - це атлас. Значить, потрібно купити цю тканину і пошити з неї плаття. Дивлюся в магазині - атлас дуже дорого коштує. А на ту сукню атласу треба накупити на кілька тисяч. Тоді купила підкладочну тканину по 6 гривень за метр. Просто копійки. Шити я тоді ще особливо не вміла. Тому потрібно було вибрати якийсь фасон, щоб вдався по-любому. Найлегший - зробити прямий крій, верх на резинці, а до нього попідшивати воланів. Все це мереживом обточила. Коли я в ній прийшла на світську вечірку якусь гламурну з Віталіком Козловським, всі почали захоплюватися: "Ах, це така ж сукня, яка була у Дрю Беррімор на червоній доріжці. Хто тобі шив? Хто твій дизайнер?" Я подумала, що раз канають такі речі, то я буду їх і далі шити собі з усяких підручних засобів. Потім подумала: нащо купувати тканину за шість гривень метр, якщо можна вдома щось знайти і нічого не купувати?
З яких підручних тканин шиєш сукні?
Зелену з поперечним малюнком на ліфі я пошила з бавовняного простирадла, на якому збиралася спати. Дивлюся: тканина проста і натуральна, значить, щось може вийти. Спершу склепала спідницю. Влізла. Потім на око без викрійок зробила верх. Спершу одну виточку зробила - груди не влізли. Другу зробила - не влізли. Так понашивала тканини. Дивлюся - цікава аплікація вийшла багатогранева. А це вже - складний прикольний крій. Груди до кінця так у сукню і не влазять - вивалюються. Знайшла відпороту чорну блискавку від старої куртки і вшила в сукню на перед. Блискавка виявилася на 15 сантиметрів довшою, ніж потрібно. Відрізати її не змогла, бо це ж потрібна спеціальна насадка на машинці, щоб її заоверлочити. То я так і залишила кінчик - хай теліпається. Як на мене, оригінально поєднати тяжку блискавку від зимової куртки з легкою тканиною. Сукня вийшла супер-міні, тоді я назовні нашила ще пишну довгу спідницю. Спереду її не сшила, а скріпила замочком від собачого повідка чи від сумки, не знаю, звідки він. Ця сукня теж викликала фурор у світській тусівці.
Як зреагували на цю сукню оточуючі?
Люблю спостерігати за реакцією всяких козловських і вікторів павліків, коли вони стоять і відразу починають думати, звідки ці речі. Бачать раз, два, три. Спочатку не солідно спитати, хто твій дизайнер. А хто сміливий, підходить і запитує: "З чиєї колекції?" Я відповідаю - "Сама зробила." - "А, а какой ты дизайнер?". Реагують адекватно насправді. Я недавно помітила, що у гламурній тусівці стало модним епатувати не самим нарядом, а тим, звідки ти його взяв. Якийсь час серед зірок стало круто казати в інтерв'ю: "А, стара колекція, а знайшов у бабусі".
Куди вдягаєш сукні "з вигадкою"?
У мене немає поділу речей на світські і несвітські. Свої речі можу одягнути куди завгодно. Коли одягаю розкішну сукню, спокійно заходжу в ній в метро. На машині не їжджу, це неекологічно. Мужчини лізуть знайомитися, тому я стараюся не їздити одна, коли в ній вдягнена. Я дуже органічно у такому вбранні почуваюся. Поводжуся однаково - що в штанах, що у довгій бальній сукні.
Яку сукню вважаєш найвідвертішою?
Є в мене сукня від "Мокші", яку подарувала подруга. Їй її хлопець-канадієць заборонив носити через глибоке декольте. У цій сукні найважливіше - як ти у ній ідеш. Тому що вона дуже відкрита. Повністю відкрита спина і груди аж до пупа. Якщо одягнути туфлі на каблуку - це може сприйматися як виклик: я вільна самка. А якщо шльопки на низькому ходу, це її робить простішою. Чоловіки спершу залипають, потім бачать наївне дитяче обличчя і думають: "Що з дитини взяти?".
Чого б ти ніколи не одягнула?
Ніколи категорично не одягнула б шкіру або хутро. Можу зрозуміти навіть дамочок, які одягають сарафани, вишиті паєтками, з Троєщини. Комусь це й личить. Але що насправді робить людину потворною зовні - це натуральна шкіра тварини. Це нікого не прикрашає.
3 
1
Коментарі
2