Більше трьох місяців триває найбільший освітній благодійний проект на Сході України – "Відкривай Україну", в якому беруть участь півтори тисячі звичайних дітей з Донецької та Луганської областей. Мистецтво, культура, хореографія, література, фотографія, кінематограф. Саме ці напрямки є основними в проекті. Мета проекту "Відкривай Україну" - показати кожному нашу країну, навчити кожного мешканця Сходу бути українцем і любити свою землю. Про проект розповідає його організатор відомий музикант і блогер 36-річний Денис Блощинський.
Денис, ваша діяльність до подій на Майдані взагалі не була пов'язана з волонтерством. Чому ви вирішили стати волонтером?
Майдан щось змінив в мені назавжди. До Майдану всі мої соціальні проекти були разовими, не системними. А навесні 2014-го я, прокинувшись одного прекрасного ранку, зрозумів, що маю зробити щось для того, щоб наша країна стала кращою. Це мають бути не якісь абстрактні речі - "щоб все було добре і мир у всьому світі", а домогтися конкретних змін у конкретних ситуаціях і напрямках - освіта, дороги, двори, будинки, робота державних інституцій та ін. Для мене одна велика проблема перетворилася в тисячу її складових. І мені захотілося всі їх змінити. Потроху. Але всі.
З чого виник ваш фонд "З країни в Україну"?
Фонд виник з однойменного фестивалю, який проїхав по одинадцятьом містам Донецької та Луганської областей. Займаємось стратегічними проектами в галузі культури, освіти, контрпропаганди та соціальних інновацій
Які досягнення вже є у вас особисто, як волонтера, і у фонду вцілому?
Про мої досягнення говорити не личить, єдине, набагато менше став давати оцінки іншим людям. Це допомагає мені в роботі, у створенні нових проектів. Коли став більше дізнаватися про нашу країну, став більше розуміти те, що їй потрібно для нормального існування, для виправлення дисбалансу в культурному, освітньому плані. Що стосується фонду - тут є чим пишатися. За дуже короткий час завдяки команді однодумців серед засновників і волонтерів ми стали одними з найбільших реалізаторів глобальних культурологічних програм на Сході України.
Які люди живуть на Сході? Які найбільші проблеми турбують їх, крім фінансових. Чи вважають себе українцями?
Люди там такі ж прекрасні та жахливі, красиві та слабкі, сильні та вразливі, як скрізь в нашій країні. Вони мало чим відрізняються від інших регіонів на загальнолюдському рівні. Хочуть того ж щастя і спокою, миру і любові, стабільних доходів та реалізації. Це якщо брати в сухому залишку, не враховуючи інфікованість пропагандою і локальними міфами. Але, з кожною поїздкою на Схід ситуація стає кращою. Найбільша проблема на Сході - проблема знань. Знань та інформованості: що таке економіка, що таке Росія, як працює промисловість, як можна впливати на міську владу, які права і обов'язки є у громад, у громадян. І, звичайно ж, найменше вони знають про те, що таке Україна. Її історію, культуру, традиції, принципи державності, те, чим можна пишатися і чому вчити своїх дітей. А з цього якраз все і починається. Багато з цих людей просто не знає, що таке бути українцем.
Чому, на ваш погляд, почалася ця страшна війна, і коли, на вашу думку, вона закінчиться?
Війна почалася через хворі амбіції Путіна, а отримала підтримку на Сході нашої країни через низький культурний рівень, дуже сильну пропагандистську роботу РФ на території нашої країни і наших внутрішніх зрадників - представників ПР і КПУ. Закінчиться, коли спрацюють в одному єдиному полі всі сили - зовнішній тиск на Росію, внутрішні політичні зміни в політикумі Росії та зійде нанівець підтримка сепаратистів по всій території сходу та півдня України. Але для цього потрібно багато працювати як всередині країни, так і за її межами
Чи бачили ви смерть на Сході?
Смерть завжди сидить у нас на лівому плечі. На Сході про цю просту істину знають майже всі. Люди бувають різні, а перед лицем небезпеки ці відмінності посилюються. Безумовно, ніхто не хоче помирати. Це природно. Більшість намагаються про це не думати і виконують свій обов'язок. Єдине, хлопці не хочуть гинути дарма, гинути через помилки командування, через абсурд, в який іноді перетворюються військові дії. Чим ближче до лінії зіткнення, тим менше про це думається і менше цього читається в очах хлопців. Підбадьорюють близькі, те, що вони розуміють для чого вони воюють, за що і за кого вони б'ються. Підбадьорює пісня, анекдот, сміх, прикол, краса і доброта людей. Повз цього пройти не може ніхто.
Вже кілька місяців минуло зі старту вашого великого освітнього проекту "Відкривай Україну". Можете в цифрах розповісти про цей проект?
Звичайно. 107 шкіл учасників. 1600 дітей. Близько 500 волонтерів, координаторів, чиновників, артистів і музикантів, письменників і художників задіяні в проекті. Презентовано 4 напрямки з 6, проїхати більше 15 000 км командами з декількох десятків волонтерів, які запускали кожен з напрямків по школам-учасницям. Кожен місяць на сайт проекту заходить більше 48 000 унікальних відвідувачів. Розробляються більше 60 проектів в кожному з поданих напрямків. На сьогодні це музика, література, мода, танці. Попереду образотворче мистецтво, фотографія та кінематограф. Головна мета проекту - відкрити Україну для кожного учасника проекту. Щоб вона була у кожного своя. Без штампів та зашореності, без очікувань і потреб… Такі проекти необхідні для правильної самоідентифікації майбутнього покоління. І покоління сьогодення. Для відчуття спадковості культурної та державної, соціальної та цілісної - між поколіннями, між сусідами, між членами однієї сім'ї.
Ви зібрали майже 200 тисяч грн на фестивалі "Музика Гідності", який пройшов нещодавно. На що вистачить цих грошей?
Найближчим часом ми офіційно і докладно розповімо, на що пішли грошу. Єдине, що можу сказати, ми змогли допомогти трьом бійціям з шістьох. Для інших - потрібна сума перевищує кілька мільйонів гривень, тому збір грошей триватиме протягом найближчих місяців до закриття їхніх потреб на найближчий час в базовому обсязі.
Нещодавно у вас відбулась музична акція - "Квиток за добро". Розкажіть трохи про те, як народилася ця ідея
Ідея народилася з прослуховування величезної кількості матеріалу, який молоді команди надсилали на конкурс пісень нової героїки в рамках проекту "Музика Гідності". Ми раптом зрозуміли, що хочемо щоб ці пісні, написані тими, хто пропустив події Майдану і АТО через себе, слухали такі ж небайдужі люди. Волонтери, активісти, солдати, медики - усі ті, хто не стоїть осторонь від сьогоднішній подій.
Не дивлячись на те, що у нас відбулася зміна влади, корупція і беззаконня процвітають. Як при цьому продовжувати посміхатися і творити добрі справи?
Потрібно просто робити те, що ти, саме ти можеш зробити. А натхнення та енергію брати в результатах своєї роботи і в тих людях, для яких все це робиться. Хто сказав, що те, що наростало десятиліттями розчепиться в доброті за один-два роки? На все потрібен час, на все потрібні сили. Нам всім досить знати, що ми є одне у одного, частіше посміхатися і намагатися вірити людям. Намагатися радіти тому, що є у нас сьогодні, кожному маленькому успіху, а кожну невдачу сприймати як привід зібратися силами і зробити ще краще.
9 
79692
Коментарі