Провідні юристи створили Комісію з розслідування порушень прав людини в Україні. До неї увійшло 12 фахівців у галузі права та колишні політв'язні, які збиратимуть докази для міжнародного трибуналу за фактами порушення прав людини під час мирних протестів в Україні. Про це вони розповіли сьогодні на прес-конференції.

Комісію було створено для розслідування порушень, що сталися починаючи з 30 листопада 2013 року. Це - перший крок до трибуналу над злочинцями, винними у вбивствах, каліченні, катуваннях та викраденні громадян. Комісія працюватиме за трьома основними напрямками: відновлення порушених прав людини, інформаційно-роз'яснювальна робота, формування "чорної книги" порушень прав людини в Україні.

"Ми збиратимемо первинні дані про випадки порушень прав людини, оприлюднюватимемо ці факти з юридиного боку, контролюватимемо розслідування правохоронними органами випадків цих порушень, а також дотримання гарантій справедливого правосуддя. Висновки направлятимемо до міжнародних інституцій. Ми не можемо стати на бік влади чи опозиції, не належимо до жодної партії. Ми писатимемо листи прокуратурі, міліції. Якщо справа не зрушуватиметься, надсилатимемо звернення до міжнародної спільноти. Категорично не підтримуємо думку парламенту, що разом із потерпілими активістами і журналістами потрібно амністувати і "Беркут", - заявив молодший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького НАНУ Станіслав Батрин.

Голова українського юридичного товариства Олег Березюк розповів про специфіку інформаційно-роз'яснювальної роботи. Він зауважив, що комісія інформуватиме громадян та організації про їх права та обов'язки, необхідну поведінку під час масових демонстрацій, а також роз'яснюватиме правоохоронним органам норми необхідної поведінки, постійно комунікуватиме з ними та іншими органами державної влади аби попередити порушення прав людини чи терміново їх припинити. Забезпечуватиме неупереджене інформаційне розслідування випадкі порушення.

"Сьогодні МВС не виконує свою функцію. Зловживає владою, організовує побиття журналістів. Деякі спецпідрозділи перетворилися на карательні органи. Правохоронні органи мають бути переформатовані. Ми вже виявили кількох осіб у МВС, місце яких - у психіатричній лікарні або в'язниці", - наголосив Березюк.

Він також зауважив, що передача деяких служб Збройних сил у підпорядкування міліціїх є злочином.

Формування "чорної книги" порушень прав людини відбуватиметься за наступним планом: комісія збиратиме, систематизуватиме та підтверджуватме законом відомості про факти порушення прав людини, групуватиме ті факти за критеріями, прийнятними для надання оцінки міжнародними інституціями. "Чорна книга" неодмінно публікуватиметься в електронному вигляді.

"Ми не беремо на себе чиїсь повноваження, а виконуватимемо покладену на нас функцію, збиратимемо свідчення як потерпілих, так і військових служб та працівників міліції. Ми  готові зустрічатися із солдатами, які вважають, що їх права були порушені; якщо дійсно були випадки, що затримували міліціонерів і до них були застосовані злочинні дії, ми дамо правову оцінку цим фактам рівною мірою", - сказав старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. Корецького Микола Сірий.

Він нагадав, що по знущанню над Михайлом Гаврилюком вже надали офіційну правову оцінку. Також комісія по кожному випадку надсилатиме листа Генпрокурору, в якому вказуватиме, що подібні діяння не мають строку давності, вимагатимуть притягувати до відповідальності - як тих осіб, які вчиняли злочини, так і тих, хто спостерігав за їх вчиненням.

"Проокуратура зобов'язана взяти під варту таких осіб, а щодо решти розпочати кримінальні впровадження. Про підозру у вчиненні злочину має бути публічно оголошено", - підкреслив Сірий.

Голова комісії, суддя Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії, Володимир Василенко зауважив: формально злочинців не зможуть судити в жодних міжнародних судах окрім Європейського суду з прав людини. Він наголосив, що це тривала процедура, але вона дасть свої результати.

"Навіть в нашій країні є ще нормальні судді, які можуть виносити справедливі рішення. До того ж в Євроконвенції є стаття 163, яка свідчить, що одна країна може подати позов проти іншої країни, в якій порушуються права людини. А ми з вами всі знаємо, скільки постраждало іноземних журналістів, тому формальний привід до такого є", - додав він.

×