10 кілограмів кавових зерен витратили 27 серпня у Тернополі на всеукраїнському кубку з лате-арту - змаганнях з малювання молоком на каві. Чемпіонат провели в рамках 3-го фестивалю їжі та задоволення "Вуличний ринок". Він пройшов 23-28 серпня у центральному парку міста. Крім змагань з лате-арту серед баріста, відбулися концерти, лекції та представлення гастрономічної продукції місцевих виробників.
Участь у чемпіонаті з лате-арту взяли 23 баріста зі всієї України. Малювали на каві за допомогою цівки молока та палички. До фіналу пройшло шестеро найкращих. Перше місце здобув Костянтин Стрельников з Дніпра. Працює у столичній кав'ярні. Зобразив на напої тюльпан, лебедя та авторський рослинний узор. Отримав 4 тис. грн. та кубок.
"Лате-арт на капучино живе півтори хвилини. Потім молоко починає розпадатися. Утворюються великі пузирі, - розповідає організатор чемпіонату тернопільський ресторатор Віталій Шашурін. - Вдасться малюнок чи ні – залежить від правильно збитого молока. У нього треба запустити помірну кількість повітря. Не забагато, бо буде велика піна. На капучино допускається піна висотою максимум 1,5 сантиметри, не пориста, а глянцева. Молоко гріється до 68 градусів. Бо після 70 градусів починає розпадатися на білок, пахне кип'яченим, втрачає свої властивості".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Вдови учасників АТО пройшлися модним подіумом
Усі зроблені для конкурсу напої роздали гостям фестивалю. Купити капучино можна було за 19 грн. Також на "Вуличному ринку" тернопільські заклади годували бургерами, домашніми лимонадами, кексами ручної роботи. Львівський виробник "Шкварка" привіз домашні сиров'ялені м'ясні вироби.
"Куми Михайло і Юрко вирішили започаткувати власне виробництво ковбаси, - говорить 25-річний Святослав, стоїть за прилавком у фірмовій футболці з написом "Шкварка". - Батьки Юрка – з рівненського Полісся, міста Дубровиця. Споконвіку там робили сиров'ялену ковбасу. Хлопці почали робити свою за поліськими рецептами. Не використовують хімії, тільки – домашнє виробництво. Маємо з сім видів ковбас. Є гостра з червоним перцем "чилі", є з пармезаном і блакитним сиром, з сушеними білими грибами.
Шовдур – поліський делікатес, - Святослав відрізає від бурого шматка м'яса суху запашну пластину. Дає спробувати. – На сім днів м'ясо замочують у спеціях. Яких – таємниця. Сім днів його коптять. Потім тримають у камері дозрівання".
"Це чоловіки люблять їсти під пиво. Треба дуже тоненько нарізати гострим, як бритва, ножем, - озивається з середини намету 32-річна Леся Добровольська, дружина одного із засновників виробництва. – За смаком наше м'ясо виграє в іспанського чи італійського. Там прийнято тримати ферму для більш масового виробництва. У нас тварина їсть буряк і траву зі свого ж городу. А смак м'яса залежить від того, що тварина споживає. Іноземне на картинці виглядає гарно. Та штучне.
Якщо у ковбасі є м'ясо, сало і субпродукти, то вона не може коштувати менше 150 гривень за кілограм. Це за умови, що там високий відсоток сала і субпродуктів. Але тут можна не вгадати. Багато невеликий виробників розуміють психологію споживача – якщо дороге, то справжнє. Часом за неякісний продукт правлять багато. І це купують".
Фестиваль "Вуличний ринок" завершився 28 серпня у неділю святкуванням Дня міста.
4 
79692
Коментарі
2