Надзвичайних розмірів "Віфлеємську стайню" встановили у греко-католицькій церкві святого апостола Петра отців Францисканців по вулиці Володимира Великого у Тернополі. Вертеп сягає 27 метрів у висоту та понад 40 метрів завширшки. Таким чином він доходить аж до купола церкви та займає всю її ширину. Це найбільша шопка в Україні.
Крім традиційних фігур Діви Марії, Йосифа та маленького Ісуса з ягнятками, тут є ангели, що пиляють дрова, святі, які виходять з одних дверей та заходять до інших, ціле село із хатинами, в яких горить світло. А ще махають крилами вітряки і навіть плавають кораблі. Завдяки рухомим фігурам весь вертеп буквально "оживає". Є тут і живі мешканці -- кролики та різноманітні пташки.
У храмі весь час повно людей і постійний рух. Навіть після літургій, які відправляють кілька разів на день, парафіян не меншає. Усі хочуть сфотографувати незвичайний вертеп.
"Ми живемо в іншому кінці Тернополя, але спеціально приїхали сюди, - розповідає тернополянка Любов Саранчук. Вона із родиною фотографується біля шопки. – Цей вертеп створює особливий настрій. У кожній церкві свято, а тут ще й така дивовижна шопка. Її встановлюють щороку, щораз більшу і кращу. Ми завжди фотографуємося біля неї. Маємо вже свою історію у фотографіях біля вертепу. Так цікаво порівняти, який був вертеп в інші роки, подивитися, які тоді діти були маленькі. Та й взагалі сюди приходиш не просто помолитися, а ще й тому, що це надихає, викликає духовне піднесення. Людина на фоні того ще більше під вплив Божий підпадає. Та й краще запам'ятовується біблійна історія. Про все це ми читаємо у книжках, але тут вона оживає і зовсім інші враження. Заходиш, як у якусь казку. Усім тут дуже подобається".
"Таку велику шопку я уперше побачила, - додає її братова Ольга Саранчук. Жінка приїхала із Золочева до родини у гості на свята, прийшла разом з ними до церкви. – У Львові є шопка, але менша. Цей вертеп вражає своєю красою, величчю і різдвяною атмосферою. Для мене то стало справжньою несподіванкою. Колись я уже була у цій церкві. Моя похресниця тут брала шлюб із чоловіком. Але то було влітку, тоді вертепу не було. А тепер побачила цю церкву по-новому".
Отець Арсеній із монастиря отців Францисканців, до якого належить храм, каже, до Книги рекордів шопку не подаватимуть.
"Про таке не йдеться, - заперечливо хитає головою він. – Це робиться, щоб люди приходили з дітьми і всім було цікаво. Наш вертеп спонукає задуматися над святом. Людина вчиться сприймати його по-іншому. А ще навчається берегти сімейні цінності. Є нагода всім разом піти до церкви. Зараз усе далеке від Бога, то хоч щось схиляє до загальнолюдських вартостей. Різдво приходить у сім'ю, щоб люди задумалися, що живуть не просто заради приємнощів, а віддавали час на Боже. Хоч на мить, поки споглядає вертеп, людина думає не про клопоти і проблеми, відволікається від них".
Вертеп встановлювали протягом тижня. Із матеріалів використовувати дерево, папір і полотно. До роботи не залучали ні художників, ні архітекторів.
"Це складна робота, 7 днів для її виконання – малий термін. Дерев'яний каркас робив столяр. Наш настоятель отець Іван дає йому час від часу роботу. Ні архітекторів, ні художників не залучали. Рухомі фігури майстрував отець Косьма. Він прийшов до нас служити у 1999-му, тоді вперше долучився до створення вертепу. У 2003-му уже став настоятелем монастиря в Ужгороді. Але щороку приїжджає до нас, щоб допомогти із шопкою. Придумує, куди що переставити, що нове додати, а отець Іван шукає для цього місце. Підмайстрами були близько двох десятків наших братів із монастиря. Вони реалізується через таку роботу. Це свого роду жертва часу і таланту, щоб принести людям радість", - пояснює отець Арсеній.
Вертеп діятиме до 15 лютого.
3 
79692
Коментарі
23