Здавалося б, що мода і Радянський Союз - речі зовсім не сумісні, однак так здається лише на перший погляд. Це стосується не лише другої половини ХХ століття, а й післяреволюйних років, коли формувався новий устрій.
Після революції, Першої світової та громадянської воєн чоловіче населення в країні скоротилося, а жінки були змушені освоїти традиційно чоловічі професії - тепер вони йшли на флот, в міліцію, в армію, а також займалися важкою фізичною працею. Все це вплинуло і на фасони одягу - дівчата носили моделі типу "унісекс" і запозичили з чоловічого гардеробу взуття, головні убори, сорочки і брюки. Але навіть у важкі роки розрухи і безробіття жінки намагалися добре виглядати, вдаючись до різноманітних хитрощів.
На початку 1920-х років чітко відчувався вплив західних фасонів на радянську моду. Зокрема, це було пов'язано зі зникненням корсетів та нововведеннями паризького кутюр'є Поля Пуаре. Особливо прижилася в Радянському Союзі сукня-сорочка з низькою талією, яка не підкреслює фігуру, а приховує лінію талії, стегон і грудей. Такий фасон був популярним протягом усіх 1920-х років.
1920-ті роки у СРСР - це час розквіту літератури та мистецтва. Він торкнувся й фасонів одягу. Головний парадокс моди тих років: працюючи над одягом для робітників, художники експериментували і пробували нові тканини і малюнки. Обшиваючи партійну еліту, шили за старими ескізами.
Однак конструктивізм і паризькі фасони пішли в минуле в кінці 1920-х, а точніше, в 1928 році, коли політика НЕПу була згорнута. Влада більше не мала наміру терпіти проникнення західної моди на вулиці радянських міст, і зробила все можливе, щоб громадяни виглядали однаково.
2 
35413
Коментарі