Він був невеличким і завжди ходив з ціпком, оскільки його тіло було довшим за його ноги. Але це не завадило йому у 19 років покинути батьківський дім, щоб жити самостійним життям. Все це про відомого французького художника і психолога Анрі Тулуз-Лотрека.
Чому ми назвали Анрі психологом? Тому за допомогою лише однієї лінії він міг показати характер людини. Його не цікавив зовнішній блиск, значно ближчим для нього був внутрішній світ тих, кого він малював.
Граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек народився 24 листопада 1864 року у сімейному маєтку Альбі, що знаходився на відстані 70 кілометрів від Тулузи. Лангедок, у якому народився майбутній художник, також наклав відбиток на його творчість. Ще з епохи Середніх віків це був край вільнодумців, жителі Лангедоку завжди кидали виклик похмурості і сірості тодішньої епохи. У ХІІІ століття цей край потрясли страшні Альбігойські війни, у яких загинули десятки тисяч людей. Хоча єресь катарів, тобто чистих, була викорінена, проте навіть після таких страшних руйнувань Лангедок зумів відновитися. А найголовніше - війна не змогла вбити життєрадісність жителів цього краю.
В таких умовах зростав Анрі. Він був дуже активним хлопчиком, його цікавила кожна дрібничка, що оточувала їхнє родове гніздо. Найбільше хлопчик захоплювався верховою їздою, однак це захоплення зіграло фатальну роль у його житті.
У дитинстві майбутній художник перехворів на пікнодізостоз. Це захворювання зробило його кістки дуже крихкими. Якось катаючись на коні, Анрі впав з сідла з отримав перелом стегна. Однак це не зупинило хлопця, тому одужавши, він знову почав їздити верхи, проте другий перелом виявився фатальним - з тих пір Анрі перестав рости. Його зріст зупинився на позначці 152 сантиметри.
Разом з тим саме у цей час хлопчик зрозумів, що він хоче присвятити своє життя малюванню. Батько не дуже поділяв захоплення сина, оскільки на військовій кар'єрі Анрі уже було поставлено хрест. Проте його підтримала мати. Вона була поруч з ним у всі найважчі моменти його життя, аж до самої смерті художника у 1901 році.
Анрі, якого більше цікавив внутрішній світ людини та її переживання, було дуже складно жити у батьківському замку з його постійними прийомами та товариством снобів. Уже 19-річним він залишає батьківський дім і переїжджає до Парижу, де оселяється на Монмартрі - самому осередку паризької богеми. Художник жив у друзів Рене та Лілі Греньє. Молоді люди вели дуже активний спосіб життя, який імпонував і Анрі, який за короткий час став справжнім парижанином завдяки гострому язику та особливо художньому таланту.
З іншого боку, саме у Парижі Тулуз-Лотрек захопився алкоголем. Це негативно відбилося на його й так дуже слабкому здоров'ї. Художник був відомий як колекціонер коктейлів. Зокрема, його вважають винахідником коктейлю "Землетрус", що складався з коньяку та абсенту.
Другим домом для Тулуз-Лотрека було кабаре та бари. Власне кажучи, саме тут він знаходив більшість героїв для своїх картин. Спершу його улюбленим кабаре було "Елізе-Монмартр" та "Мірлітон". Тут наш художник проводив більшість свого часу, малюючи відвідувачів кабаре, танцівниць, а то й повій та їхніх сутенерів. Для Арні не важливим був соціальний статус та багатство людини. Він дивився глибше, своїми різкими мазками він малював душу.
6 жовтня 1889 року у Парижі було відкрите кабаре "Мулен Руж", один з найвідоміших символів міста. Відкриття закладу співпало в часі з іншими відомими подіями того періоду - початком Всесвітньої виставки та завершенням будівництва Ейфелевої вежі.
Для будівництва кабаре його засновники - Жозеф Оллер та Шарль Зідлер - вибрали одне з найбільш людних місць Парижу - неподалік від площі Пігаль та бульвару Рошешуар. Назву новому кабаре дав декоративний млин з крилами червоного кольору. За задумом дизайнера Леона-Адольфа Вілетта, такий колір крил вітряка натякав на район червоних ліхтарів.
Новий заклад майже відразу здобув популярність серед парижан. Щоб побачити шалений канкан у виконанні Іветти Гільбер або Жанни Авріль сюди навідувалися представники не лише середнього класу, а й аристократи та представники богеми.
Майже відразу після відкриття, кабаре "Мулен Руж" на довгі роки стало основним домом Тулуз-Лотрека. Як свідчать друзі художника, вечір він розпочинав у "Мірлітоні", а потім заходив в бар випити спиртного, а вже після цього йшов у "Мулен Руж", щоб помилуватися танцем відомої танцівниці канкану Ла Гулю та провести час у світській бесіді.
Хоча у 1889 році художникові було лише 25 років, однак він уже був досить відомий у мистецькому світі Парижа. Тому саме Тулуз-Лотрекові власник "Мулен Руж" доручив намалювати рекламний плакат для свого закладу. І Анрі чудово впорався з завданням.
У центрі його плакату - відома танцівниця Ла Гулю, поруч видно публіку, яка насолоджується її танцем. Для більшої експресії художник обрав мінімум деталей і кольорів. Плакат мав величезний успіх, і після цього Лотрек намалював не один рекламний плакат для "Мулен Руж". Вважається, що він створив понад 300 афіш для "Мулен Руж". Цим здобув собі велику популярність - його впізнавали на вулиці, з ним віталися.
Однак навіть будучи популярним, художник був нещасним. Через свою хворобу він не зміг знайти своє кохання. Не допомагали тут і гроші, адже кохання не можна купити. У результаті Тулуз-Лотрек захворів на сифіліс, що остаточно підкосило його.
У 1899 році художник потрапляє у божевільню на два місяці. Потім він вирушив на атлантичне узбережжя з метою покращити здоров'я, однак хвороба зайшла уже надто далеко. Повернувшись до Парижа, він знову поринув у вир гулянок, проте хвороба нагадала про себе. Анрі вирішив нарешті повернутися до батьківського дому. Тут він на руках своєї матері і зустрів свою смерть. Йому було лише 36 років.
За своє творче життя Тулуз-Лотрек створив 737 картин, 275 акварелей, 363 гравюри і плакати, 5084 малюнків, кілька керамік і вітражів.
Хоча публіка дуже тепло приймала роботи Тулуз-Лотрека, критики були налаштовані щодо них вороже. Визнання прийшло до нього лише через кілька років після смерті.
8 
35413
Коментарі