Сьогодні, 28 листопада, починається один з найдовших християнських постів - Різдвяний. Він має ще й іншу назву — Пилипів піст, або Пилипівка. Ця назва походить від свята святого апостола Пилипа, яке припадає на 27 листопада.
Пилип - один з 12 апостолів Ісуса Христа, уродженець міста Віфсаїди (Галілея). Про нього кілька разів говориться у святому Євангелії. Після Вознесіння Христа апостол Пилип проповідував Слово Боже в Галілеї, супроводжуючи проповідь чудесами. Так він воскресив маленьку дитину, яка померла на руках у матері.
Пройшов апостол Пилип Грецію, Сірію, Малу Азію, Лідію, Місію, всюди проповідуючи Євангеліє. Прибувши в місто Єраполіс (Фрігія), за наказом правителя Анфіпата був схоплений і розіп'ятий на хресті. 27 липня 2011 року в місцині Памук-Кале, де у давні часи було містечко Єраполіс (сучасне турецьке місто Денізлі), археологи на чолі з Франческо Андріа відшукали поховання апостола.
Наші предки 27 листопада вшановували цього святого. Це був останній день напередодні посту. В кожній оселі готували чимало смачних страв — борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажене м'ясо, переважно птицю.
За давнім звичаєм, до батьків обов'язково мали прийти на вечерю дочки із зятями, котрі недавно пошлюбилися, а також запрошували кумів та одиноких односельців. Залишки од вечері відносили бідним людям.
Ті родини, в яких не було щойно пошлюбованих дітей, збиралися в складчину. Кілька сусідських родин сходилися в одну з осель, приносячи з собою їжу та напої, щоб "статечно провести Пилипа".
Пилипівські вечорниці, як правило, тривали за північ, а коли приходив час розходитися по домівках, жіноцтво зголошувалося на сходки — з цього дня всі починали прясти кужіль на полотно.
Окремо на заговини збиралися хлопці й дівчата. Для тих, хто не встиг заслати сватів і хто їх не дочекався, доводилося "продовжити канікули" парубкування та дівування. В таких випадках казали: "Пилип не до всіх прилип".
Відтак з наступного дня вже починав відлік Різдвяний піст. У цей час люди спостерігали за погодою. "Яка ніч у Пилипівку,— казали,— такий день у Петрівку", а "Якщо на Пилипівський піст лежить сніг, то він лежатиме до повені", себто буде холодною і сталою зима.
Якщо жіноцтво використовувало цей період для прядіння, то чоловіки намагалися заготувати якомога більше дров: як-не-як, з цього часу зима починала ошкірюватися лютими морозами та заметілями. Тому й жартували: "Як хочеш лози, то в Пилипівку вози".
Пилипівський піст, крім усього, співпадав з найкоротшим сонцестоянням. Як слушно мовить прислів'я: "У Пилипівку день до обіду".
6 
35413
Коментарі