Сучасний європейський генофонд сформували три давніх популяції, які змішувалися одна з одною протягом останніх 7 000 років.
Блакитноокі смагляві мисливці змішалися з кароокими світлошкірими фермерами, які прийшли в Європу з Близького Сходу. До них додалася третя таємнича група - із сибірськими коренями.
Науковці зробили ці висновки, проаналізувавши геноми дев'яти давніх європейців.
Геном же ранніх "фермерів" цілковито відрізняється від мисливців. Генетичний профіль знайденого у Німеччині землероба радше відповідає геному сучасних жителів Сардинії.
У тому, що стосується пігментації, прибульці-фермери були більше схожі на сучасних європейців - у них була світла шкіра, темне волосся і карі очі.
А от мисливці-збирачі виглядали більш екзотично на сучасний погляд - у них була смаглява шкіра і блакитні очі.
"Усе вказує на те, що ця комбінація темної шкіри і блакитних очей, притаманна корінним європейським мисливцям-збирачам, сьогодні більше не існує", - каже професор Рейх.
Однак коли дослідники розглядали ДНК майже 2,5 тисяч сучасних людей, то виявили присутність і третьої народності у формуванні європейців.
Це іще одне "плем'я", як не дивно, найбільше споріднене із корінними американськими індіанцями.
Натяк на наявність у європейському геномі генів цих людей уперше з'явився у наукових дослідженнях два роки тому, однак залишався таємницею аж до 2013 року - тоді вчені оприлюднили аналіз тканин хлопчика із Сибіру, що жив поблизу озера Байкал 24 000 років тому.
Хлопчик мав спільні ознаки і з первісними європейцями, і з корінними американцями, однак йому не вистачало рис, притаманних сучасним жителям Сибіру та Америки.
У давніх фермерів і мисливців іще не було генів сибірського хлопчика, але у пізніших мисливців-збирачів зі Скандинавії, похованих 8 000 років тому, вони вже помітні.
Це означає, що цей "примарний предок" прийшов до Європи уже після того, як на континенті облаштувалося сільське господарство.
Коментарі
1