— Борис і Гліб колись давно були вчені князі й доктори. Лікували людей од всяких хвороб, — розповідає п'ять років тому фольклорно-етнографічній експедиції тоді 75-річна Віра Синиця з села Дем'янці Переяслав-Хмельницького району на Київщині. — Он там хрест стоїть у Борисівці в церкві, він кровоточить. Дак як головою до того хреста, да з молитвою, то памагає од усяких хвороб. Багато людей туди звертаються — всім помагає. Не тільки зі здоров'ям, но і по-жизні.
Православні згадують святих мучеників Бориса та Гліба 6 серпня. Вони — молодші сини київського князя Володимира Святославовича. Після його смерті 1015 року братів підступно вбили за наказом зведеного старшого брата Святополка Окаянного. Той прагнув одноосібної влади на київському престолі. Тіла князів-мучеників поховали у храмі Василя Великого у Вишгороді. Коли той згорів, мощі залишилися неушкоджені.
На місці упокоєння Бориса і Гліба багато хворих і немічних отримували зцілення. Вони — перші святі України-Русі, канонізовані Руською й Константинопольською церквами. Братів шанували як святих цілителів, захисників Київської Русі, покровителів єдності руських князів. Борис був патроном київського роду Мономаховичів, Гліб — чернігівських Ольговичів і Давидовичів.
На місці смерті братів 1117-го князь Володимир Мономах змурував Альтську божницю на березі річки Альти, тепер Ільтиця. 1154 року її спалили половці. На початку XVII ст. цю місцевість захопив польський коронний канцлер Станіслав Жолкевський. Восени 1602-го він заснував тут містечко Бориспіль — тобто "Борисове поле".
У ХVІІ ст. межигірські ченці встановили в селі Борисівка дерев'яну каплицю на честь Бориса і Гліба. У ній зробили гранітний хрест. І зараз на ньому можна прочитати: "Сей хрест зде на місці сім убієнно святого страстотерпця Христова Бориса Великого князя російского водрузил Григорій Бутович протопоп переяславсский при поспешестві стрелецкого отамана Селивана Кіриловича Белого от Р.Х. 1661 мая 2 дня". На звороті хреста зберігся напис: "Делал сей хрест мельник Харко Безпальчий сотоваришем своїм Мартином".
У 1840-х на місці каплиці збудували мурований храм. Пам'ятний хрест опинився всередині церкви, під північною стіною. Його змалював Тарас Шевченко, коли 1845 року мандрував Україною за завданням Тимчасової комісії для розгляду давніх актів. Сьогодні Борисівка — мікрорайон у Переяславі-Хмельницькому.
"Свято це — смутне. Існує повір'я, що все зроблене цього дня не буде мати успіху," — записав у своєму щоденнику шотландець Патрик Гордон (1635–1699), наставник Петра І. 1685-го він перебував у Києві на день Бориса й Гліба. Проте через сто років серед киян закріпилося інше повір'я. Мовляв, Бориш день обіцяє бариші й комерційні прибутки. Це пов'язано з тим, що в день Бориса і Гліба відбувалися багаті ярмарки. На них продавали новий урожай і заощадження, що залишилися з минулого року.
3 
35413
Коментарі