— А ці зірочки біля Юпітера, які ви побачили у свій телескоп, дійсно справжні його супутники? — велика герцогиня Христина Лотаргинська різко обернулася до свого придворного філософа й математика Галілео Галілея.

— О так, ваша високосте. Я назвав їх на честь чотирьох ваших синів, — посміхнувся.

Він так давно прагнув жити у Флоренції, при дворі, під покровительством могутньої родини Медичі. І йому не шкода було дати імена вельмож небесним тілам. Сьогодні герцогиня викликала його на розмову.

— А що ви думаєте про Коперника? — запитала несподівано.

Ґалілей на мить задумався. Він народився у світі, де кожний ранок підтверджував те, що було загальноприйняте з давніх-давен: Сонце обертається навколо Землі. Вранці з'являється на горизонті, а ввечері ховається за обрій. Картину світу, де в центрі Всесвіту розташована нерухома Земля, навколо якої нескінченно обертаються небесні тіла, описав ще Аристотель. Мати погляд, що суперечив цьому уявленню, було небезпечно. Не минуло і 100 років, як польський астроном Ніколай Коперник висунув гіпотезу, що Земля обертається навколо Сонця і навколо своєї осі. Тоді по всій Європі підняли його на сміх: нема ж нічого більш очевидного за те, що Земля нерухома. Якби оберталася, все попадало б і птахи не встигали літати за нею. А ось зовсім недавно, 16 років тому, свята інквізиція спалила Джордано Бруно. І передусім чи не через те, що підтримував гіпотезу Коперника. Галілео Галілей, спостерігаючи за небом у винайдений ним телескоп, віднедавна впевнився на власні очі, що теоретично стверджували його попередники. Він був марнославним та зухвалим, тож вірив, що його інквізиція суворо не каратиме. І раптом що — всемогутні й багаті Медичі заступляться за нього.

— Я повинен визнати, що Земля обертається навколо Сонця, — 52-річний філософ струснув сивою бородою і приготувався роз'яснювати герцогині далі.

Але та його перебила:

— Ісус Навин при Гавоанській битві наказав зупинитися сонцю, щоб євреї встигли до ночі перемогти ворогів. Чуєте: зупинитися сонцю, а не землі! І в Біблії ще безліч прикладів, які підтверджують, що рухається сонце. Я не хочу, щоб мій придворний філософ суперечив Біблії, — герцогиня встала і дала зрозуміти, що розмова закінчилася.

Галілео не може заспокоїтися. Пише їй листа, доводить свою правоту: "Святе Письмо не може брехати. Але тлумачі Книги можуть помилятися в багатьох речах. Вони занадто буквально сприймають слова. Я вірю в те, що Бог дав нам почуття, інтелект, щоб ми користувалися ними. І якщо Біблія в чомусь суперечить науці, то вони просто неправильно витлумачили Біблію". Цей відвертий лист, сподівався Галілей, розв'яже протиріччя між церквою і наукою. Та ефект був інший — його сприйняли як напад на саму Біблію.

— Та хто такий цей Галілей!? — лютували священики. — З ним треба щось робити. Він єретик!

Галілео Галілей розуміє: настав час захистити і себе, і свої погляди. Узимку 1616 року він їде до Рима, щоб зустрітися з кардиналом Роберто Белларміна — грозою єретиків, який засудив Джордано Бруно. Вчений думає, що переконає великого інквізитора, адже той цікавиться астрономією і в захваті від телескопа. Але той закинув науку, бо побачив, що її відкриття не сходяться з церковними догмами.

— Синьйоре Галілей, учора священна канцелярія визнала, що ваші твердження — єресь, — заявив він ученому, тільки-но той переступив поріг. — Якщо спробуєте захищати позицію Коперника, ми вам пащеку закриємо силою. Все зрозуміло?

— Я добрий католик і не воюватиму з церквою, — потупився Галілей. — Тому оголошую свої погляди поетичним прийомом, вигадкою, грою уяви, химерою.

Він повертається до Флоренції і 16 років пише книжку "Діалог про дві найголовніші системи світу — птоломеївську і коперникову". Її герої під час діалогу переконують один одного, яка система краща. За нібито байдужим тоном книжки інквізиція розгледіла, на чиєму боці автор. І 69-річного Галілея викликають для розслідування його справи до Рима. Допит відбувається 12 квітня 1633 року. Його ставлять перед вибором: або покається і відмовиться від своїх переконань, або його чекає доля Джордано Бруно. Літній Галілей відразу погоджується вважати брехливим твердження про те, що Земля обертається.

— Від чистого серця і з непритворною вірою відрікаюся, проклинаю, зненавидівши вишевказану єресь.

За 18 днів його звільнять із в'язниці й оголосять "під сильною підозрою в єресі". Це врятує від вогнища. Книжку заборонять і до кінця своїх днів учений буде в'язнем інквізиції. Житиме під домашнім арештом у своєму маєтку неподалік Флоренції. Йому забороняли відвідувати інші міста, приймати гостей. Галілео Галілей помре 8 січня 1642-го у своєму ліжку. І навіть за цим спостерігатимуть два представники інквізиції, бо нікого іншого не буде поруч.

Онук Галілея спалив усі його рукописи

У 30 років Галілео Галілей познайомився з венеціанкою Мариною Гамба. Відомо, що вона була низького походження. Молодий професор не одружився з нею, хоча вона народила йому трьох дітей. Жінка жила з ними окремо, бо в його домі постійно крутилися студенти. У книзі реєстрацій діти Галілея — Вірджинія, Лівія та Вінченцо — записані як "народжені від блуду". 1619 року сина він таки офіційно записав на себе. Доньок віддав у монастир, бо у народжених поза шлюбом дівчат шанси вийти заміж були мізерні.

Старша донька Вірджинія писала в листі: "Дорогий мій батьку, моя кімната жахливо холодна. Не знаю, як зможу це витримувати, якщо ви не позичите мені якесь непотрібне покривало. Повертаю ваші комірці, що залатала. Молюся, щоб Господь дарував вам усяке благополуччя".

Вірджинія померла у 33 роки. Батько переживе її на вісім років і помре сліпим. Друга донька Лівія теж закінчить своє життя у монастирі. А єдиний онук — син Вінченцо — пострижеться в монахи і спалить усі рукописи діда як богопротивні. На ньому рід Галілеїв згасне.

1564, 15 лютого — Галілео ді Вінченцо Бонайуйті Галілей народився в італійському місті Піза в родині збіднілого дворянина.

1581 — за бажанням батька йде в Пізанський університет вивчати медицину. За три роки кидає його й береться за математику. Вважає її надійною основою для вивчення світу. 1589-го стає професором математики у своєму університеті, а за три роки — в Падуанському. Про нього кажуть, що світ не бачив такого генія після Архімеда.

1609 — конструює перший телескоп. Свої спостереження за Місяцем і зірками описує у творі "Зоряний вісник". Книжка має шалений успіх, навіть короновані особи замовляють собі телескопи. Галілей стає найвідомішим ученим Європи, на його честь складають оди, королі просять відкрити для них яку-небудь зірку. У 1610-1632 роках Галілей — радник при токсиканському дворі. Вчить дітей герцога Козімо II і має багато часу на наукові дослідження. Відкриває фази Венери, плями на Сонці й обертання Землі навколо Сонця.

1616, 5 березня — Рим офіційно визначає геліоцентризм — уявлення про нерухомість Сонця і обертання навколо нього небесних тіл — як небезпечну єресь.

1638 — сліпий заявляє: "Я не припиняю навіть у повній темряві будувати судження з приводу різних явищ природи. І не міг би дати своєму неспокійному розуму відпочинку, навіть якби бажав цього". Виходить його остання книжка "Бесіди і математичні докази двох нових наук". Вона стане настільною в Ньютона.

1642, 8 січня — помер. Папа Урбан заборонив ховати Галілея в родинному склепі. Його поховали в Арчетрі, містечку де він жив останні роки, без пам'ятника. Лише 1737-го прах перепоховали в базиліці Санта Кроче поряд з Мікеланджело.

1992, 31 травня — Папа Іван Павло II офіційно визнав, що інквізиція 1633 року здійснила помилку, силоміць змусивши вченого відректися від теорії Коперника.

×