"Найсвіжіша новина за день. Раніше ми мали виставки худоби, коней та інших одомашнених тварин. А це перша виставка одомашнених хижаків. Такого світ не бачив, — писала британська газета "Дейлі Телеґраф" 13 липня 1871 року. — Дочитайте ці рядки і мерщій на виставку". Того дня в найбільшому в Лондоні виставковому центрі — Кришталевому палаці — художник, письменник Гаррісон Вейр організовував першу в історії виставку котів.
Її мета — щоб "нові породи, масті, мітки отримали більше уваги", та найголовніше — поліпшити долю тварин. "Кішка, яка перенесла століття зневаги і жорстокості, погане поводження і брак ніжності, доброти, гідна того, щоб докорінно змінити цю традицію", — писав перед виставкою Вейр, любитель котів. Мав на увазі часи Середньовіччя, коли в Європі забобонні люди кішок часто вважали втіленням зла. Їх топили в мішках, спалювали на вогнищах. З'явився звичай при будівництві замуровувати кішку у фундамент споруди. Власника, який тримав у домі кота, могли звинуватити у змові з дияволом. Переслідування тварин зменшувалося XVIII ст.
Гаррісон Вейр попросив приятеля, розпорядника Кришталевого палацу, на один день надати для виставки котів зал — 564x125 м. Розробив концепцію виставки, її регламент. Уперше визначив стандарти порід, запровадив градацію за забарвленнями, довжиною шерсті, формою тіла. Журі очолив Вейр. Увійшли також його брат Джон і біолог-любитель священик Джон Макдоналд.
Усього на шоу демонстрували 170 кішок 25 порід. Був навіть один інвалід — дикий шотландський кіт без передньої лапи. Про двох сіамів, яких принесли на виставку, один журналіст написав: "Цілком ненатуральна кішка". Натомість другий відзначив їх "унікальність і красу". Тварин розмістили у клітках для голубів. Підстилкою їм слугувала солома. Організатори боялися, що коти нявкатимуть і битимуться. Але обійшлося, сиділи тихо. Правда, кілька здохли від спеки.
Публіки прийшло стільки, що іноді навіть неможливо було підійти до тварин. Наступного дня лондонські газети одна поперед другої писали про успіх виставки. А картинки кішок потіснили навіть репортажі про скандали у вищому світі. Одноденна виставка стала в Лондоні найбільш відвідуваним заходом літа 1871-го. "Для мене було очевидно, що кішок гідно не цінують, — писав Гаррісон Вейр згодом. — А потім я запропонував виставку. Скільки було жартів, насмішок. Але нема нічого більш успішного за успіх. Коти тепер потрібні всім. Було би чудово проводити виставки кішок частіше, показуючи відвідувачам різні породи і забарвлення цих тварин".
54 власникам кішок, яких привезли на першу виставку, вручили по кілька десятків фунтів премії. 1 фунт 1871-го приблизно рівний сучасним $73. Із них 32 — чоловікам-холостякам, 15 — заміжнім і всього чотирьом старим дівам. Так спростували міф про те, що цих тварин тримають переважно самотні жінки похилого віку. Кращою кішкою на першій виставці стала британська короткошерста, забарвлення блакитний теббі. 20 фунтів, майже $1460 на теперішні гроші, отримала хазяйка найтовстішого кота. Він важив 9 кг 100 г.
1887 року у Великій Британії заснували Національний клуб любителів кішок, який існує донині, — перший такий у світі. Згодом створили Міжнародну федерацію любителів кішок. Поступово виставки почали проводити по всій Європі і в США. Тварин можна було не тільки подивитися, а й придбати. Перерви зробили лише в роки Першої і Другої світових воєн. Коти у клітках лежали не на соломі, а на підстилці з матерії. Судді ходили в білих халатах і після кожного кота протирали руки спиртом, щоб не перенести інфекції.
Єгиптяни називали котів "священними сторожами хлібних комор"
Кішку одомашнили у Стародавньому Єгипті приблизно 5 тис. років тому. Численні запаси зерна в коморах — Єгипет був великою аграрною державою — часто страждали від нашесть щурів і мишей. До боротьби з гризунами і почали залучати котів. Стародавні єгиптяни називали їх "священними сторожами хлібних комор". За навмисне вбивство тварини загрожувала смертна кара, а ненавмисне — великий штраф.
Тепер існує окрема наука про котів — фелінологія. Від латинського felinus, котячий, і грецького logos, наука. Вона вивчає анатомію, генетику, фізіологію і розведення свійських котів. У світі їх нараховують близько 100 порід. Українська є лиш одна — левкой. Вуха тварини цієї породи схожі на квітку левкої. Усього домашніх котів живуть на планеті близько 40 млн.
Середня ціна тварини залежить від породи. Коливається від $100 до $1 тис. Найдорожчою кішкою світу вважають виведену 2006 року — ашера. У ній тече кров африканського сервала, азіатської леопардової кішки і звичайного домашнього кота. Її називають домашнім леопардом. Кошеня цієї породи коштує $25 тис. Важить така кішка в середньому 14 кг, має близько метра довжини. Тож вона й найбільша домашня кішка. Усього у світі зараз не більше як 100 особин цієї породи.
5 
1
Коментарі
2