Ексклюзиви
четвер, 02 червня 2011 16:40

Рахівниця, що пережила арифмометр

Прості арифметичні дії ще зо чверть віку тому народ масово й успішно виконував на дерев'яних рахівницях. Тих самих, що з'явилися ще чи то у древньому Єгипті, чи то в не менш древніх Індії та Китаї. В останні роки свого існування рахівниці були великі й малі, із металу й пластмаси. Та класична - дерев'яна, розміром 40х25 сантиметрів. Упродовж століть її мав під рукою  кожен продавець, бухгалтер й рахівник. Так-так, у докомп'ютерну еру існувала така посада - рахівник. До його обов'язків входило вираховувати вхідні та вихідні дані й заносити їх у ґросбух - бухгалтерську книгу.

Рахівниця проста в користуванні. Дітей навчали цій премудрості ще в початкових класах. Ясна річ, малим було далеко до вправності продавців у найближчому гастрономі. Ті віртуозно ганяли туди-сюди по рахівниці дерев'яні кульки, які називали "кістяшками". У мене з арифметики було "відмінно", то ж я подумки вираховував ціну покупки швидше, ніж продавець на своїх "кістяшках". Продавці у сусідніх крамницях це знали.

Якщо рахівницю досить легко "обіганяли", підраховуючи подумки, то металічний арифмометр - зась. Його мали працівники бухгалтерій. І рахував він на рівні того літературного героя, який подумки миттєво множив 942 на 326. Принцип дії арифмометра був механічний. Встановлювали металеві повзунки навпроти потрібних цифр, а потім крутили ручку. Корисним цей апарат був лише тоді, коли робили одразу сотню арифметичних дій одна за одною. Таке треба було лише бухгалтерам, тому вдома арифмометра ніхто не мав.

У 1960-1970-х цей апарат - досить примітивний, але надійний - антикварний раритет. Щось майже, як швейна машина "Зінґер", що 100 років не ламалася і ще стільки ж послужить. Єдина відома мені модель арифмометра мала назву "Фелікс". Поміж собою народ називав ці машинки "залізними феліксами". Це так глузували з майже офіційно прийнятого в ті часи титулу Фелікса Дзержинського. Того, що був першим керівником ЧК більшовицької Росії. Тоді, як бушував "червоний терор" і з'явилися перші радянські концтабори.

Арифмометр зник із вжитку миттєво. Після появи перших калькуляторів бухгалтери відмовилися від нього одразу. На відміну від рахівниці, вірність якій деякі продавці радянських гастрономів уперто зберігали роками. Подальша доля "Феліксів" була нещасливою. На барахолках ніхто їх не купував. А навіщо? Ні вигляду, ні користі - не цвяхи ж ними забивати. Тож коли побачите арифмометр десь серед старих речей на продаж, не купуйте. Більш непотрібну річ тепер годі вигадати.

Зараз ви читаєте новину «Рахівниця, що пережила арифмометр». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути