— Лікувала серце, а виявилося, це камені в жовчному. Був сильний біль, майже непритомніла. Медики різали живіт, промивали всередині. Казали, жовчний запалився й набрався гноєм. Ледь не померла, — розповідає 48-річна Вікторія Корсикова з Броварів Київської області.
Жовчний міхур розташований біля грудної клітки, під печінкою. Тому, коли болить, люди п'ють ліки від серця, шлунка чи кашлю. Й не здогадуються, що мають камені та потребують операції.
— Швидка допомога привезла Вікторію в терапевтичне відділення. Як зробили УЗД, побачили в неї запалення жовчного міхура, — розповідає директор хірургічного центру Першої міської клінічної лікарні Володимир Скиба, 63 роки. — Я наполягав на операції, але пацієнтка боялася. Не могла вирішити без чоловіка. Коли дочекалися його, треба було вже рятувати життя. Гнійник прорвав. Постраждали підшлункова залоза, кишечник, печінка.
Під час операції лікарі вживили в тіло пацієнтки штучні жовчні протоки.
— Створили їх із судин і кишки хворої. Коли жовчний видаляють, вони з'єднують печінку з кишечником. Таку пластику створювали разом з інститутом Амосова. Вони робили клапани серця, а ми свої. Якщо жовчний здоровий, працює фільтром для організму, виводить жовч. Якщо там є камені, його видаляють повністю. Він виконав свою роботу. Хворий жовчний не має скорочувальної функції. Навіть якщо забрати камені, з часом вони будуть з'являтися знову, — говорить Володимир Скиба.
Якщо вчасно виявити недугу, операція не травматична. У 80% операцій, які професор Скиба робить на жовчному, застосовують лапароскопію.
— На передній стінці живота роблять маленькі дірочки до 2 сантиметрів у діаметрі. В одну з них заводять телекамеру, в інші — медичні інструменти. Дивлюся на монітор. Стежу, що відбувається всередині, й оперую. Працюю двома руками. Припікаю, йодую, відсмоктую приладами зайве. Такі операції мають все більше застосування при лікуванні хвороб печінки, стравоходу. Деякі хірурги застосовують для видалення пухлин. Людина не втрачає крові та швидко відновлюється.
Після проведення лапароскопічної операції хворого виписують із лікарні за два-три дні. На тілі не залишається шрамів і швів. Медики призначають дієту. Людина повертається до звичного життя.
— Дієта безсольова, без здоби, смаженого, копченого. Протягом місяця рекомендуємо каші, бульйони, відварене м'ясо, сухарі, чай. А як одужає, дозволено їсти все. Але не переїдати. Не треба піднімати більш як 20 кілограмів. Бо коли людина перевантажує себе, можуть знову з'явитися болі. Зовнішні шви та надрізи заживають за кілька днів, а внутрішні — до року.
Каміння з'являється від стресів
Хвороби жовчного міхура та камені з'являються в людей, які ведуть малоактивний спосіб життя. Їдять смажене та жирне до півночі, запивають спиртним. Трапляється, що камені в жовчному виникають від стресів, перевантажень, ця недуга буває успадкованою. Тому робити УЗД рекомендують усім раз на три-п'ять років.
— Я оперував 12-річну дівчину. У неї знайшли майже 400 камінців. Хоча вважають, що це хвороба старших людей. Корисно проводити обстеження внутрішніх органів — печінки, жовчного, серця. Буває, камінчик не впливає ні на що. Й вирізати його немає необхідності. Тоді потрібно розпочати дієту. Стриманість у харчах — один із найважливіших факторів профілактики. І заняття спортом. Коли людина рухається, дихає свіжим повітрям, травна система працює краще, — каже Володимир Скиба.
6 
35413
Коментарі